Справа № 196/1386/19
№ провадження 2-а/196/2/2020
28 травня 2020 року смт. Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як адміністративний суд, у складі:
головуючої - судді Гудим О.М.
за участі секретаря - Шевченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар Володимира Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар Володимира Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 10 жовтня 2019 року, інспектором відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркування управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар В.М. відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) верії ОД №000504 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
Відповідно до винесеної постанови він визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП. Як вказано в постанові, він 10.10.2019 року, близько 14 год. 01 хв. в м.Одесі на куті вулиць Садова та Преображенська, 23 здійснив зупинку, стоянку безпосередньо на перехресті, що суттєво перешкоджало дорожньому руху, чим порушив п.15.9 "г" ПДР України. Вказаною постановою до нього застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Доказом, що підтверджує дані обставини є постанова по справі про адміністративне правопорушення та фотозйомка автомобіля, яка розміщена на веб-сайті в мережі Інтернет за адресою: https://carparking.omr.gov.ua.
Вважає винесену у відношенні нього постанову протиправною, яка підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
10 жовтня 2019 року він на належному йому автомобілі в м.Одеса не перебував.
Вивченням фотознімків, які розміщені в мережі Інтернет встановлено, що на фотокартках зображений не належний йому автомобіль, а лише схожий на його (такі автомобілі називають "дублерами"). З фотокарток його автомобіля та фотокарток автомобіля з мережі Інтернет ним було встановлено, що на фотокартці, яка розміщена в мережі Інтернет, зображений не його автомобіль, а схожий на його (такі автомобілі називають "дублерами"). Також, з фотокарток вбачається різниця у зовнішній формі кузовів автомобілів: як у передній частині, так і у задній.
Належний йому автомобіль він придбав 09.01.2013 року в автосалоні ТОВ "Богдан-Авто Харків", що підтверджується Договором купівлі-продажу автомобіля №09/01 від 09.01.2013 року та видатковою накладною №ХА-0000165 від 26.01.2013 року. Також, належний йому автомобіль марки "HYUNDAI" модель "ELANTRA" сірого кольору він зареєстрував в Дніпродзержинському ВРЕР ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області і йому було видане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 29.01.2013 року та видано реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Враховуючи вищевикладене та посилаючись на вимоги ст.ст.160, 161, 286 КАС України, прохає суд:
- скасувати постанову інспектора з паркування відділу контролю за безепекою дорожнього руху та паркування управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар Володимира Михайловича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, та закрити провадження в справі за відсутністю події та складу правопорушення.
Відповідач інспектор з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркування управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар В.М. у своєму відзиві на позовну заяву посилається на те, що за даними єдиного державного реєстру транспортних засобів було встановлено, що за номерним знаком АЕ5745НС зареєстровано транспортний засіб Hyundai Elantra, 2013 року випуску, сірого кольору, VIN- НОМЕР_3 , номер двигуна - НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , дата реєстрації - 29.01.2013 року, власник ТЗ - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса власника - АДРЕСА_1 .
На підставі отриманої інформації була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ОД №000504 та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Постанова про накладення адімінстративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ,зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч.5 ст.279-1 КупАП).
Копія вказаної постанови у встановленому законом порядку була направлена ОСОБА_1 , отримано відомості про її вручення, а також постанова була направлена для виконання до відповідного ВДВС 21.11.2019 року.
При цьому, зазначає, що повноваження щодо перевірки, встановлення фактів протиправного використання номерних знаків та їх розслідування відносяться до компетенції органів Національної поліції.
На адресу департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради не надходили письмові звернення та документи, що свідчать про протиправне використання іншими особами номерних знаків, що належать транспортному засобу ОСОБА_1 .
Позивач, дізнавшись про те, що номерний знак, який належить його автомобілю належить ще одному автомобілю-двійнику, не спромігся звернутися з відповідною заявою до органів поліції.
Враховуючи вищевикладене, вважає, що позивачем не надано достатньо доказів для звільнення його від відповідальності, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Представник третьої особи Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції - Марченко А.О. в своїх поясненнях на позовну заяву вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 у своїй відповіді на відзив, пояснив, що 25.10.2019 року він звернувся до Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про притягнення до відповідальності невідому особу, яка незаконно користується підробленими документами, а саме: технічним паспортом та державними номерними знаками на його автомобіль "Hyundai Elantra", яка була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" (журналі єдиного обліку) Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за №4217.
В листопаді 2019 року він отримав від Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області висновок перевірки по його заяві від 11.11.2019 року, відповідно до якого повідомлено, що матеріали по його заяві для подальшого розгляду направлені до Портофранківського ВП Приморського ВП ГУНП в Одеській області.
При цьому, порівнюючи фотокартки зі зображенням його автомобіля та фотокартки з мережі Інтернет, видно різницю у зовнішній формі кузовів автомобілів, як у передній частині, так і у задній. Таким чином, прохає постанову скасувати та закрити провадження в справі.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Інспектор з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар В.М. в судове засідання не з'явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, прохає у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено судом, згідно постанови серії ОД № 000504 про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) позивач ОСОБА_1 10.10.2019 року притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., за те, що 10 жовтня 2019 року, 14.01 год., в м.Одеса вул.Садова кут вул.Преображенська, 23, здійснив зупинку/стоянку безпосередньо на перехресті, що суттєво перешкоджає дорожньому руху, чим порушив п.15.9 "ґ" ПДР України (а.с.6).
Позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки "HYUNDAI" модель "ELANTRA" реєстраційний номер НОМЕР_2 , який він придбав 09.01.2013 року в автосалоні ТОВ "Богдан-Авто Харків" (Договір купівлі-продажу автомобіля №09/01 від 09.01.2013 року, видаткова накладна №ХА-0000165 від 26.01.2013 року). Автомобіль марки "HYUNDAI" модель "ELANTRA" сірого кольору позивач зареєстрував в Дніпродзержинському ВРЕР ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області та отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 29.01.2013 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
На сайті https://carparking.omr.gov.ua розміщені фотографії, які є доказами правопорушення. На них зафіксовано автомобіль "HYUNDAI" модель "ELANTRA" з встановленим на ньому номерним знаком НОМЕР_2 , але сфотографований у м. Одеса автомобіль має ряд відмінностей від автомобіля позивача ОСОБА_1 , а саме у зовнішній формі кузовів автомобілів, як у передній частині, так і у задній.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.15.9 "ґ" Правил дорожнього руху України зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Адміністративним правопорушенням на підставі ч.3 ст.122 КУпАП є перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Згідно з ч.1 ст.279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч.5 ст.279-1 КУпАП).
При цьому, за приписами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху.
У відповідності до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин в їх сукупності.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, судом встановлено, що обставини правопорушення, викладені в постанові серії ОД №000504, не відповідають дійсним обставинам, які мали місце 10 жовтня 2019 року.
Отже, із наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити, що позивач 10.10.2019 року о 14.01 год. в м.Одеса вул.Садова кут вул.Преображенська, порушив вимоги п.15.9 "ґ" ПДР України та здійснив зупинку/стоянку безпосередньо на перехресті, що суттєво перешкоджає дорожньому руху.
Крім того, ч.3 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність водіїв за порушення правил зупинки, стоянки, тільки у тому разі, якщо це створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Однак у постанові від 10.10.2019 року інспектором з паркування не встановлено, що внаслідок здійсненої зупинки (стоянки) автомобіля "HYUNDAI" модель "ELANTRA" з встановленим на ньому номерним знаком НОМЕР_2 було створено перешкоди дорожньому руху або загроза безпеці руху.
Відповідно до ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту скоєння позивачем самого правопорушення. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що з наданого відповідачем оригіналу адміністративного матеріалу не вбачається сукупності доказів, передбачених ст. 251 КУпАП України, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, не надано таких доказів і в судове засідання.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, на інспектора з паркування покладається обов'язок належним чином задокументувати наявність правопорушення за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.
У даній справі, суб'єкт владних повноважень не виконав даного обов'язку та не надав доказів на підтвердження правомірності свого рішення.
Таким чином, відповідачем не доведено факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме: порушення вимог п.15.9 "ґ" Правил дорожнього руху України, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ОД № 000504.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем в судовому засіданні не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.
Згідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
За правилами ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
В силу ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Оскільки відповідачем не надано суду доказів скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування постанови є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У зв'язку з чим постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн. підлягає скасуванню.
Враховуючи положення ч.1 ст.247 КУпАП, якою визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8-10, 20, 72, 77, 90, 159, 241-246, 250, 286, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Розділу VІІ КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркуванням управління розвитку транспортної інфраструктури Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар Володимира Михайловича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити повністю.
Постанову інспектора з паркування відділу контролю за безепекою дорожнього руху та паркування управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондар Володимира Михайловича серії ОД №000504 від 10 жовтня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП скасувати, та провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу VІІ Перехідних Положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуюча О.М. ГУДИМ