Житомирський апеляційний суд
Справа №286/1688/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.3 ст.185 КК України Доповідач ОСОБА_2
28 травня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №286/1688/17,
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечили щодо задоволення клопотання прокурора, апеляційний суд, вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, приходить до наступних висновків.
Так, у відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на матеріали провадження та існування обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які були встановлені в ході досудового розслідування, залишалися на стадії судового розгляду в суді першої інстанції та продовжують існувати на стадії апеляційного провадження, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на інших учасників процесу, перешкоджати кримінальному провадженню, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, апеляційний суд вважає, що на час розгляду даного кримінального провадження необхідно продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також, апеляційний суд бере до уваги, що з урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_8 , який за місцем проживання характеризується посередньо, ніде не працює, зловживає алкогольними напоями, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, за відсутності належних підстав вважати, що більш м'який запобіжний захід забезпечить його відповідну процесуальну поведінку, слід продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.199, 405 КПК України,
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на час розгляду в Житомирському апеляційному суді кримінального провадження №286/1688/17 на строк до 26.07.2020 року (включно).
Копію ухвали направити для виконання до Житомирської УВП №8.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :