Справа № 296/10261/16-ц Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.
Категорія 26 Доповідач Трояновська Г. С.
27 травня 2020 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі судді Трояновської Г. С., вирішуючи, відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України, питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2020 року
по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», ОСОБА_3 про визнання кредитного договору і договору іпотеки недійсними,
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» задоволено, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», ОСОБА_3 про визнання кредитного договору і договору іпотеки недійсними відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, 21 травня 2020 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій він ставить питання про поновлення стоку на апеляційне оскарження посилаючись на те, що рішення суду ОСОБА_1 отримала 15 травня 2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Частиною другою вказаної статті визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Судом встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення суду оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.04.2020 року. В матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_1 про видачу судового рішення, яка датована 13.05.2020 року. Відомостей про отримання відповідачкою згаданого рішення суду матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи наведене, строки апеляційного оскарження підлягають поновленню, оскільки вони пропущені заявником з поважних причин.
Разом з тим, апеляційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якій адвокат Гуртовенко Р.М. посилається на те, що загальна сума доходу ОСОБА_1 за 2019 рік становить 11385,94 грн. (1419,27 грн. + 9966,67 грн.), що фактично унеможливлює здійснити оплату судового збору. На підтвердження вказаних доводів, представником надано копії податкової декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_1 , розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою, звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, звітів-рахунків за період з 01.01.2020 по 15.05.2020.
Відповідно до статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Отже, порядок відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору встановлюється законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір» із змінами і доповненнями.
Згідно зі статтею 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від сплати судового збору є врахування одночасно як майнового стану сторони, так і наявність однієї із умов визначеної цією статтею, перелік яких є вичерпним.
Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов'язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ'я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім'ї та наявність утриманців тощо.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Наведені заявником обставини не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки ним не надано доказів на підтвердження того, що майновий стан відповідачки ОСОБА_1 на день звернення з апеляційною скаргою перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі. Надана заявником копія податкової декларації за 2019 рік та інші звітні документи, які ОСОБА_1 сама заповнила, не є доказом її доходів та не підтверджує тієї обставини, що вона не може сплатити судовий збір, оскільки не відображає загальний дохід, який вона отримала у 2019 році.
Враховуючи зазначене, клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати (абзац 6 частини 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
За правилами визначеними у ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, оспорювана сума встановить 125423,08 долара США, що станом на день подання заяви ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» про зменшення позовних вимог (08.10.2019) згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 3118017,76 грн.
За подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Виходячи з наведеного, заявнику при зверненні до апеляційного суду необхідно було сплатити судовий збір у сумі 70155 грн. 39 коп. (3118017,76 грн. х 1,5 %) х 150 %).
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року та листа Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області при оплаті судового збору необхідно застосовувати наступні реквізити:
отримувач коштів: Житомирська міська отг22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38035726 ;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA498999980313101206080006797 ;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. 357 ЦПК України, суд
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2020 року.
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 лютого 2020 року залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
Роз'яснити, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору, має бути поданий або надісланий безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду у вказаний строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута скаржнику.
Суддя: