Житомирський апеляційний суд
Справа №274/6856/19 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.
Категорія 61 Доповідач Миніч Т. І.
27 травня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Миніч Т.І.
суддів: Павицької Т.М.,
Трояновської Г.С.
секретаря судового засідання Кучерявого О.В.
з участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Хуторної І.Ю. у м. Бердичеві
у цивільній справі №274/6856/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення, зобов'язання поновити на квартирному обліку, -
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом, вимоги якого уточнив (а.с.27-29) та просив визнати протиправними дії об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , скасувати протокольне рішення засідання об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2019року №29 в частині зняття його з квартирного обліку та поновити його на квартирний облік з дня зарахування.
В обгрунтування заявлених вимог зазначав, що перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 і має вислугу понад 25 років. У вказаній військовій частині з 19.12.2005 року перебував на квартирному обліку. Проте наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 26.06.2019 року №158 він був звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 . Рішенням об'єднаної житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2019 р. №29 його знято з квартирного обліку. Вважає вказане рішення незаконним, оскільки воно суперечить Конституції України та житловому законодавству, а він як військовослужбовець, що має більше 25 років вислуги та є учасником бойових дій АТО, ветераном військової служби, має право на забезпечення житлом.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення засідання об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2019 р. №29 в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку та ухвалено поновити ОСОБА_1 на квартирний облік з дня зарахування його на квартирний облік. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта,у разі звільнення з військової служби військовослужбовців за підставами, не зазначеними в законі, в тому числі і у зв'язку із закінченням строку контракту, як у випадку із позивачем, не передбачено залишення на квартирному обліку.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.367 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що з 01.08.1993 року ОСОБА_1 проходив військову службу та має більше 25 років вислуги, є учасником бойових дій, ветераном військової служби (а.с.9, 10, 31).
Наказом командувача військ оперативного командування "Північ" генерала-лейтенанта ОСОБА_2 за №144 від 19.06.2019 майора ОСОБА_1 , заступника командира протитанкового артилерійського дивізіону з озброєння 26 артилерійської бригади, звільнено з військової служби у запас за підпунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) (а.с.12).
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 26.06.2019 майора ОСОБА_1 , заступника командира протитанкового артилерійського дивізіону з озброєння, звільненого наказом командувача військ оперативного командування "Північ" (по особовому складу) від 19 червня 2019 року №144 з військової служби у запас за підпунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту), відповідно до пункту 2 частини п'ятої ст.26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", вирішено вважати таким, що справи та посаду здав 26.06.2019, з 26.06.2019 виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, видати речовий атестат, і направити на військовий облік в розпорядження військового комісара Бердичівського ОМВК Житомирської області (а.с.13).
ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку в/ч НОМЕР_1 з 19.12.2005 (а.с.8).
Протокольним рішенням об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 за №29 від 31.07.2019 ОСОБА_1 знято з квартирного обліку у зв'язку із звільненням по закінченню контракту (а.с.11).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що ОСОБА_1 як військовослужбовець має вислугу понад 20 років, з 2005 року перебував на квартирному обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, не реалізував своє житлове право передбачене ч.1 ст.12 Закону №2011-ХІІ не із своєї вини, звільнений в запас за закінченням строку дії контракту, а тому рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 за №29 від 31.07.2019року про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку суперечить положенням ст.47 Конституції України, ч.1 ст.12 Закону №2011-ХІІ та п.3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями затверджених постановою КМУ від 03 серпня 2006 року №1081.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Пунктом 1 частини другої статті 40 ЖК України визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Крім того, як зазначено у пунктах 3 та 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями затверджених постановою КМУ від 03 серпня 2006 року №1081 із наступними змінами та доповненнями, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членами їх сімей надається житло для постійного проживання.
Військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п.21 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 військовослужбовці знімаються квартирного обліку у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Частиною 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Дія частин 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» безпосередньо пов'язується із тим, з якої саме з підстав, зазначених у частині шостій статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
В даному випадку звільнення позивача з підстав закінчення строку контракту не дає підстав для зняття з квартирного обліку в розумінні положень зазначеного спеціального Закону.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і гарантується принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 акцентував: «Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо». Цей принцип забезпечує пріоритетність прав і свобод людини та громадянина, справедливість і гуманність при постановленні судових рішень.
Виходячи із наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому підстав для його скасування в розумінні положень ст.375 ЦПК України немає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, оскільки обумовлені помилковим тлумаченням положень закону.
Керуючись ст.ст.268,367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складено 27.05.2020 року.