Справа № 163/611/20 Провадження №33/802/324/20 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.
Категорія:ст.471 МК України Доповідач: Гапончук В. В.
27 травня 2020 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю представника митниці - Пікалюка М.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 березня 2020 року,
Даною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючий, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн., з конфіскацією в дохід держави 20 580 штук таблеток харчових добавок в 250 пластмасових банках та 28 080 грама харчових добавок у вигляді желе в 48 пластмасових банках загальною вартістю 143 601 грн. 30 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Волинської митниці ДФС 218 (двісті вісімнадцять) грн. витрат по справі за зберігання товару та в користь держави 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 03 лютого 2020 року слідуючи з Республіки Білорусь в Україну через митний пост "Доманове" Волинської митниці Держмитслужби в якості пасажира рейсового автобуса "Сетра", номерний знак НОМЕР_1 , сполученням "Брест-Львів", порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи заборонені до ввезення громадянами згідно із ч.1 ст.378 МК України 20 580 штук таблеток харчових добавок в 250 пластмасових банках та 28 080 грама харчових добавок у вигляді желе в 48 пластмасових банках загальною вартістю 143 601 грн. 30 коп., чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.
Не погодившись із таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та закрити справу у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.471 МК України. Зазначає, що місцевий суд розглянув справу у його відсутності, у зв'язку з чим він не зміг довести суду тієї обставини, що товар, який ним переміщувався через митний кордон, не є забороненим до ввезення митну територію України, а його вартість є нижчою від тієї, яка зазначена у висновку експерта.
ОСОБА_1 та його захисник Веремчук М.В. будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомили. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення справи вони також не подавали.
Заслухавши пояснення представника митниці Пікалюка М.С., який скаргу заперечував і просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, перевіривши доводи скарги та вивчивши матеріали справи, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно із ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції при прийнятті судового рішення були дотримані в повній мірі.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, за обставин вказаних в оскаржуваній постанові, ґрунтується на досліджених та належно оцінених судом доказах.
Так, за диспозицією ст.471 МК України адміністративним правопорушенням є переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Статтею 366 МК України встановлено двоканальну систему митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор») призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Отже, ОСОБА_1 самостійно обравши «зелений коридор» для проходження митного контролю, своїми діями заявив, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню і не підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України.
Відповідно до ст.378 МК України пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.
Обмеження, встановлене частиною першою цієї статті, не поширюється на: 1) алкогольні та тютюнові вироби, що ввозяться громадянами в кількостях та у способи, зазначені у частині другій статті 376 цього Кодексу; 2) харчові продукти вагою до 10 кг в упаковці виробника, що надходять на адресу громадян у міжнародних поштових або експрес-відправленнях; 3) харчові продукти для власного споживання на суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро, що ввозяться в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України; 4) домашніх тварин.
Відповідно до постанови КМ України №434 від 21.05.2012 року "Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання" громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах: 1) в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, - у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу; 2) без упаковки - у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу; 3) без упаковки - неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу.
З матеріалів справи вбачається, що товар (харчові добавки), який перевозив ОСОБА_1 входить до групи №21 "Різні харчові продукти" в перелік товарної позиції 2106, а саме - 2106 90 92 00 "харчові продукти, в іншому місці не зазначені: без вмісту молочних жирів, цукрози, ізоглюкози, крохмалю або з вмістом менш як 1,5% молочних жирів, менш як 5 мас.% цукрози ізоглюкози, менш як 5 мас.% глюкози або крохмалю".
Загальна вартість цього товару відповідно до висновку експертизи №1420003301-0184 від 20.02.2020 року становить - 143 601 грн. 30 коп.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства та встановлені обставини справи, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 ввозив на митну територію України товар, який підпадає під обмеження встановлені ст.378 МК України.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.471 МК України, підтверджується перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку: протоколом про порушення митних правил №0190/20500/20 від 03.02.2020 року, в якому ОСОБА_1 вказав, що з протоколом згідний та підписав його; контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору»; письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 03.02.2020 року, в яких останній підтвердив сам факт переміщення через державний кордон вказаного у протоколі товару та висновком експертизи №1420003301-0184 від 20.02.2020 року щодо вартості товару.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що вартість товару, який він перевозив через митний кордон України є нижчою аніж та, яка зазначена у висновку експертизи, однак дану обставину йому не дав можливість довести місцевий суд, оскільки розглянув справу у його відсутність.
Таке твердження до уваги судом не приймається, оскільки ОСОБА_1 про дату розгляду справи 30.03.2020 року був обізнаний, що підтверджується інформацією із офіційного сайту Укрпошти (а.с.27). Клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи, або ж про призначення товарознавчої експертизи в суд першої інстанції, від нього чи його захисника не надходило.
В матеріалах справи міститься висновок експертизи №0190/20500/20 від 03.02.2020 року про вартість вищевказаного товару, що складений особою, яка має свідоцтво №213 від 25.05.2017 року на право проведення товарознавчого дослідження машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання, видане ЕКК ДФС України.
За цим висновок загальна вартість товару становить 143 601 грн. 30 коп.
Цей висновок місцевим судом і було взято за основу вартості товару, який ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України, і з цим повністю погоджується апеляційний суд, оскільки він складений особою (експертом), яка має відповідне свідоцтво на проведення товарознавчих досліджень, а відтак є належним доказом вартості товару в розумінні 495 МК України.
Сумнівів у правильності цього висновку в суду немає.
Стороною захисту не було подано жодних інших доказів щодо вартості товару.
Крім того, ОСОБА_1 та його захисник Веремчук О.В. в судове засідання в апеляційний суд не з'явились з невідомих для суду причин. Клопотань про призначення повторної експертизи щодо вартості вищевказаного товару також не подавали.
Таким чином, усі твердження апелянта про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.471 МК України не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає законних підстав для скасування оскаржуваної постанови судді та закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, оскільки доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків, до яких дійшов суд першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КпАП України,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 березня 2020 року щодо нього, - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.В. Гапончук