Провадження №2/760/7867/19
Справа №760/28735/19
/про залишення позовної заяви без руху/
21 жовтня 2019 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дев'ята київська державна нотаріальна контора про визнання довіреності та договору дарування недійсним, -
Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом та просить:
визнати недійсною довіреність від 07.04.1994, посвідчену Тимкіною Л.М., державним нотаріусом Кореневської нотаріальної контори Курської області, зареєстровану в реєстрі за №316;
визнати недійсним договір дарування від 05.05.1994, укладений між ОСОБА_3 від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений державним нотаріусом Дев'ятої київської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за №6с-1195, зареєстрованого в БТІ м. Києва 09.06.1994 за №28176;
визнати недійсним договір дарування від 12 травня 1996 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Дев'ятої київської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за №4-2041.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.
Як вбачається з позову, позивачем заявлено три самостійні вимоги немайнового характеру, що є самостійними об'єктами справляння судового збору, разом з тим, судовий збір сплачено за одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір за заявлені ним немайнові вимоги у розмірі 1536,80 грн. (768,40 грн. * 2).
Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:
№UA818999980000031218206026010, отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір. Також необхідно вказати, судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом'янський районний суд міста Києва.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
У зв'язку з наведеним, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дев'ята київська державна нотаріальна контора про визнання довіреності та договору дарування недійсним, - залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Недоліки позовної заяви, викладені в даній ухвалі, мають бути усунуті шляхом подання належно оформленої позовної заяви.
Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: