Справа № 757/6485/20
2-5279/20
26 травня 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Машевській О.Ю.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів, -
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів про відступлення прав за кредитним договором та договором іпотеки, укладеними між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 , а також в подальшому - між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.02.2020 року справу передано за підсудністю на розгляд Солом'янському районному суду м. Києва за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 .
Так як спори між судами про підсудність не допускаються, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.04.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
22.05.2020 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 разом з відзивом на позовну заяву було подано заяву про направлення справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва. Заява обґрунтовується тим, що за оспорюваними договорами від 30.11.2018 року та від 23.12.2018 року про відступлення прав за Договором іпотеки від 02.06.2008 року предметом іпотеки є нерухоме майно, що знаходиться у Печерському районі, а саме: земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 .
Отже, позовна заява підлягає передачі на розгляд іншому суду з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Положеннями п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року визначено, що у випадках, коли вимоги пов'язуються з визнанням права на земельну ділянку, встановленням порядку користування земельною ділянкою чи усуненням перешкод у цьому, іншими вимогами з приводу земельної ділянки чи розташованої на ній нерухомості, зокрема про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, суди обов'язково застосовують правила про виключну підсудність.
Згідно з пунктами 41, 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Так, у позовній заяві позиач ОСОБА_1 просить суд визнати недійсними:
1.Договір № 1278-Ф про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 30.11.2018 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Форум»;
2.Договір про відступлення прав за Договором іпотеки, укладений 30.11.2018 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Форум»;
3.Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 22.12.2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
4. Договір про відступлення прав за Договором іпотеки, укладений 23.12.2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Вбачається, що позивачем заявлені вимоги, зокрема, про визнання договорів про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, предметом іпотеки якого є земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначена адреса територіально не віднесена до Солом'янського району м. Києва.
Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Тобто, в даному випадку застосовуються правила виключної підсудності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене вище, заявлені позовні вимоги мають розглядатись судом за правилами виключної підсудності, а саме за місцезнаходженням нерухомого майна.
З огляду на наведене, клопотання підлягагає задоволенню.
З викладеного випливає висновок про необхідність передачі справи на розгляд Печерському районному суду міста Києва, т.я. справа не підсудна Солом'янському районному суду міста Києва, оскільки належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Керуючись ч. 1 ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 31, 32, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя,-
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів передати на розгляд Печерському районному суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: