Справа № 758/5560/20
Категорія
про відмову у забезпеченні позову
19 травня 2020 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва в складі судді Гребенюка В.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Сороки Валерія Миколайовича, комунального підприємства «Реєстраційне бюро», акціонерного товариства «Укрсоцбанк», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -
Представник позивача адвокат Касьяненко Д.Л. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони АТ «Укрсоцбанк» здійснювати дії щодо примусового входження в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та шляхом накладення арешту на вказану квартиру.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з вимогами, передбаченими п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. № 9, передбачає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
З матеріалів справи не вбачається підстав для задоволення заяви про забезпечення даного позову, оскільки представником позивача не наведено достатніх правових підстав для забезпечення позову саме шляхом заборони здійснювати дії щодо примусового входження до квартири, яка є предметом спору, а також накладення на неї арешту. Під час розгляду питання про забезпечення позову, суд бере до уваги відсутність належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову.
Враховуючи вищевикладене, заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 149-152, 260 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Сороки Валерія Миколайовича, комунального підприємства «Реєстраційне бюро», акціонерного товариства «Укрсоцбанк», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень- відмовити;
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В.Гребенюк