№ 755/16104/19
№ 3/755/2885/20
"07" травня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП,
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 303092, ОСОБА_1 , 16 вересня 2019 року, о 23 годині 40 хвилин, у м. Києві, по вул. Запорожця, 11-Б, нецензурно виражався у громадському місці, а саме - у дворі житлового будинку, при цьому, перебуваючи у стані сп'яніння, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
Крім того, як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 303093, ОСОБА_1 , 16 вересня 2019 року, о 23 годині 40 хвилин, у м. Києві, по вул. Запорожця, 11-Б, нецензурно виражався у громадському місці та на вимогу припинити правопорушення, не реагував, вів себе зухвало, чіплявся за формений одяг, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, за що передбачена відповідальність за ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні 18.10.2019 року ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав та зазначив, що з протоколами про адміністративні правопорушення він не погоджується і вони складені неправомірно.
Зокрема, у судовому засіданні 18.10.2019 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Авраменко Ю.М. зазначила, що протоколи про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 173, ст. 185 КУпАП складені неправомірно, мають ряд порушень, у зв'язку з чим, подала письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Так, постановою від 18 жовтня 2019 року матеріали справи було повернуто до Управління патрульної поліції в м. Києві для дооформлення у зв'язку з тим, що в протоколах про адміністративне правопорушення не зазначені адреси проживання понятих, які в них зазначені, що не уможливлювало належним чином викликати їх до суду, оскільки ОСОБА_1 не погоджувався з протоколами про адміністративні правопорушення і виникла необхідність у їх виклику. Крім того, з протоколів про адміністративне правопорушення вбачалося, що ОСОБА_1 вже притягувався до адміністративної відповідальності, однак, докази цьому, у матеріалах справи відсутні.
У подальшому, матеріали справи повернулися з Управління патрульної поліції в м. Києві з поясненнями поліцейського ПП УПП у м. Києві ДПП роти № 1 батальйону № 2 полку № 1 капрала поліції Пітиляка Р.В., з яких вбачається, що поняті - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до ст. 63 Конституції України, дані щодо місця проживання та номери телефонів надавати відмовилися, оскільки подія відбувалася у пізній час і вони поспішали додому.
У судове засідання ОСОБА_1 з'явився та пояснив, що ввечері, 16.09.2019 року, він перебував у ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_10. Приблизно о 23 годині 30 хвилин, віт та ОСОБА_4 спустилися на вулицю та чекали таксі. О 23 годині 30 хвилин під'їхав автомобіль марки «Пріос 0709» та зупинився біля них. Спеціальні світлові пристрої на цьому поліцейському автомобілі були вимкнені. Один поліцейський вийшов із автомобіля та наказав йому, безпричинно, сісти до поліцейського автомобіля і він підкорився цьому наказу, оскільки, розумів, що це працівники поліції. Поліцейський також сів до автомобіля, закрив двері та вони несподівано поїхали. Його відвезли до лісової посадки поряд пологового будинку № 6 по вул. П.Запорожця, 26-А разом з іншими поліцейськими, які знаходилися за цією адресою, його відразу ж витягли з автомобіля та почали бити ногами, бризкати в обличчя сльозоточивим газом. Потім, одягли кайданки та з його сумки, яка була у нього біля грудей, патрульний вийняв гаманець, із якого забрав гроші у сумі 9 700 гривень, паспорт, посвідчення водія, техпаспорти на автомобіль та причіп, а порожню сумку поклав назад до його кишені. Після його побиття та забирання грошей і документів, його знову посадили до цього ж патрульного автомобіля і привезли до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 2, однак, у приміщення поліції його не заводили, а тримали у патрульному автомобілі. Так, як його товариш ОСОБА_4 бачив, що він сів до патрульного автомобіля, не відповідав на його дзвінки, то разом із товаришами ОСОБА_5 і ОСОБА_6 почали його розшукувати. У найближчому відділку поліції за адресою: м. Київ, вул. П.Запорожця, 19-А, їм повідомив черговий, що всіх затриманих доставляють до Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 2. Вони викликали таксі та поїхали за цією адресою, одночасно, викликали на дану адресу швидку медичну допомогу. Коли під'їхало таксі з його товаришами, всі поліцейські, які там знаходилися, кинулися до даного автомобіля та почали силою витягувати всіх з автомобіля і бити. Близько 01 години 20 хвилин, приїхала швидка медична допомога, його оглянули медичні працівники та повідомили, що його необхідно госпіталізувати. Проте, поліцейські заперечили, сказали, що самі його відвезуть до лікарні. О 01 годині 40 хвилин, 17.09.2019 року, його було доставлено до Міської лікарні швидкої медичної допомоги та проведено огляд черговим лікарем. Далі, лише після медичного огляду, поліцейські включили нагрудні бодікамери та під їх запис дали йому пройти тест на алкоголь на пристрої «Драгер» і результати тесту оголошені не були. Після чого, поліцейські залишили його у лікарні та поїхали. Зазначив, що протягом усього часу, з 23 години 20 хвилин до 03 години 00 хвилин, ніяких звинувачень йому пред'явлено не було, протокол про адміністративне правопорушення не складався, жодних документів він не підписував. Таким чином, вночі із 16.09.2019 року на 17.09.2019 року, працівники правоохоронних органів незаконно його затримали за відсутності для цього підстав, утримували в автомобілі, завдали тілесні ушкодження, використали кайданки, сльозоточивий газ, погрожували, ображали, викрали у нього гроші та всі документи, що посвідчують його особу. З приводу вищезазначеного, він звернувся до Державного бюро та до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції із заявою щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 365 КК України.
У судове засідання також з'явилася захисник ОСОБА_1 - адвокат Авраменко Ю.М., яка пояснила, що факт вчинення останнім адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП, не підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Так, у протоколах про адміністративне правопорушення, у порушення вимог ст. 256 КУпАП, не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, а також, відсутні пояснення та підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 не було запропоновано підписати жодні документи, не роз'яснено йому його права та обов'язки. Крім того, відсутні пояснення свідків, потерпілих, заявника. У протоколах не зазначено, які саме обставини вчинення правопорушення, не зазначено під час яких саме службових обов'язків працівникам поліції було вчинено злісну непокору і в чому полягала вимога та її законність. Таким чином, при складанні протоколів не дотримано вимог ст. 256 КУпАП, а тому, дані документи не можуть вважатися належними доказами, які підтверджують факт наявності адміністративного правопорушення. У рапорті патрульного Пітиляка Р.В . від 17.09.2019 року зазначено, що патрульні відпрацьовували виклик та побачили компанію з декількох осіб, між якими відбувалася бійка, а дин із учасників бійки почав нецензурно висловлюватися. Однак, у матеріалах справи відсутні пояснення особи, виклик якої відпрацьовувався, немає документів про фіксацію виклику, відсутні відомості про свідків чи потерпілих бійки. Таким чином, дані рапорту від 17.09.2019 року патрульного Пітиляка Р.В. не підтверджуються іншими матеріалами, а тому, даний рапорт не може бути доказом вчинення адміністративних правопорушень. У протоколі про адміністративне затримання № 112412 від 16.09.2019 року вказано: протокол складено за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 2 о 23 год. 40 хв., ОСОБА_1 звільнено із затримання 17.09.2019 року о 01 годині 30 хвилин, допомоги не потребував, але після складання адміністративних матеріалів, ним здійснено виклик швидкої допомоги. Тобто, не зазначені тілесні ушкодження; огляд не проводився, відсутні відомості, що затриманий мав ознаки алкогольного сп'яніння. Однак, починаючи з 01 години 40 хвилин 17.09.2019 року, ОСОБА_1 вже знаходився у відділенні полі травми у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3, із забоями передньої черевної порожнини та правого колінного суглобу. Дане підтверджується медичною довідкою КМКЛШМД від 18.09.2019 року № 1205. Зокрема, із чеку з пристрою «Драгер», який знаходиться у справі, вбачається, що о 02 годині 16 хвилин 17.09.2019 року було проведено тестування на стан алкогольного сп'яніння. Графи чеку не заповнено, не зазначена особа, яка оглядалася на стан сп'яніння, відсутній підпис лікаря та інспектора, які проводили огляд. Акт огляду на стан сп'яніння у матеріалах справи відсутній. Таким чином, через 10 хвилин з моменту звільнення після затримання (01 година 30 хвилин), ОСОБА_1 вже знаходився із травмами у медичному закладі (час 01 година 40 хвилин) за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3 , а, згідно відкритих даних «Googl Maps», орієнтовна відстань між адресами: вул. Червоноткацька , 2 та вул. Братиславська, 3 , становить 4 кілометри і час руху автомобілем становить 10 хвилин, що не узгоджується із протоколом затримання, складеним поліцейським. Дане підтверджує, що викладене у протоколі затримання не відповідає реальним обставинам і ОСОБА_1 було побито працівниками правоохоронних органів. Таким чином, дані протоколу про адміністративне затримання № 112412 від 16.09.2019 року є суперечливими та сумнівними. Також, чек тесту на алкоголь (час тестування: 02 година 16 хвилин 17.09.2019 року) отримано вже після того, як за даними протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було звільнено після затримання (час звільнення: 01 година 30 хвилин 17.09.2019 року), а на той час він вже знаходився у лікарні. Дані протоколу про адміністративне затримання та дані на чеку з пристрою «Драгер» не узгоджуються між собою, що ставить під сумнів відомості, що зазначені у даних документах. Крім того, у протоколах про адміністративне правопорушення зазначено, що час виявлення правопорушення 23 година 40 хвилин 16.09.2019 року. Відповідно до вищевказаного чеку з пристрою «Драгер», тестування на стан сп'яніння проведено о 02 годині 16 хвилин. Таким чином, вбачається, що огляд особи на стан сп'яніння є недійсним, оскільки, у порушення вимог ст. 266 КУпАП, його проведено через 02 години 36 хвилин з моменту виявлення правопорушення. Зокрема, до матеріалів справи не долучено відеозаписи з портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів на службовому транспортному засобі, що вказує на те, що працівники поліції вчиняли дії всупереч Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026. У зв'язку з вищенаведеним, просила закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень та на підтвердження своїх пояснень надала суду письмові докази, фото та відеозапис з камер відеоспостереження будинку № 36/ 7 по вул. Тороповського, у м. Києві .
Зокрема, у судовому засіданні, за участю ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Авраменко Ю.М., було переглянуто наданий останньою відеозапис з камер відеоспостереження будинку № 36/7 по вул. Тороповського у м. Києві , після перегляду якого, адвокат пояснила, що на другому відеофайлі зафіксовано те, що 17.09.2019 року, у період часу з 00 години 21 хвилина до 00 години 38 хвилин, приїхали на таксі товариші ОСОБА_1 , одного з яких поліцейські повели до свого автомобіля та, зі слів останнього, його там почали бити, а разом з ним - і ОСОБА_1 , який вийшов із патрульного автомобіля, зокрема, видно як кладуть їх на землю. На третьому та четвертому відеофайлах зображено те, що 17.09.2019 року, у проміжок часу, а саме: з 00 години 38 хвилин до 01 години 28 хвилин, ОСОБА_1 на вулиці знаходиться з поліцейськими біля патрульного автомобіля у кайданках біля райвідділу поліції, однак, у протоколі про адміністративне затримання, який долучений до матеріалів справи зазначено, що у період часу з 16.09.2019 року 23 години 40 хвилин до 17.09.2019 року 01 години 30 хвилин, ОСОБА_1 знаходився у приміщенні Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 2. Крім того, у протоколі про адміністративне затримання зазначено, що тілесні ушкодження при особистому огляді у ОСОБА_1 не виявлено, однак, з медичної довідки вбачається, що такі ушкодження були наявні. На п'ятому відеофайлі зафіксовано те, що 17.09.2019 року у період часу з 01 годині 12 хвилин до 01 години 28 хвилин, приїхала швидка медична допомога та медичні працівники у кареті швидкої допомоги оглянули ОСОБА_1 , а потім, перевели останнього назад до патрульного автомобіля, оскільки поліцейські повідомили медичним працівникам, що самі привезуть його до лікарні. Далі, поліцейські разом із ОСОБА_1 від'їхали на патрульному автомобілі від райвідділку, до якого вони навіть не заходили, та повезли останнього до лікарні, як особу, яку, начебто, знайшли після побиття. Все побачене свідчить про те, що обставини, зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення та у долучених до них матеріалах, не відповідають дійсності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Авраменко Ю.М., переглянувши наданий останньою відеозапис, дослідивши наявні матеріали в їх сукупності, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, у супереч вимогам ст. 251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 порушив громадський порядок і спокій громадян, а також, вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
У судовому засіданні ОСОБА_1 та адвокатом Авраменко Ю.М.. надано послідовні та логічні пояснення, викладені вище, що не викликають сумніву щодо їх достовірності, тому суд бере їх до уваги.
Таким чином, як пояснила адвокат Авраменко Ю.М., у протоколах про адміністративне правопорушення, у порушення вимог ст. 256 КУпАП, є не зрозумілим місце вчинення адміністративного правопорушення, а також, відсутні пояснення та підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 не було запропоновано підписати жодні документи, не роз'яснено йому його права та обов'язки. Крім того, відсутні пояснення свідків, потерпілих, заявника. У протоколах не зазначено, під час яких саме службових обов'язків працівникам поліції було вчинено злісну непокору вимозі та в чому полягала така вимога. Зокрема, рапорт та протокол про адміністративне затримання, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, не узгоджуються між собою. Час затримання та час звільнення із затримання, що зазначений у протоколі про адміністративне затримання, повністю не співставляється із часом подій, які відбувалися насправді, що підтверджується відео з камери відеоспостереження будинку № 36/ 7 вул. Тороповського , у м. Києві, переглянутому у судовому засіданні.
Крім того, у рапорті працівника поліції зазначено, що вони відпрацьовували виклик, однак, до матеріалів справи не долучено жодного доказу щодо цієї обставини.
Зокрема, із протоколу про адміністративне правопорушення серія ГП 303092 вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані сп'яніння, однак, з цього приводу протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП не складався.
Крім того, із долученого тесту на алкоголь (час тестування: 02 година 16 хвилин 17.09.2019 року) вбачається, що його отримано вже після того, як за даними протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було звільнено після затримання (час звільнення: 01 година 30 хвилин 17.09.2019 року), а на той час він вже знаходився у лікарні. Графи чеку із пристрою «Драгер», який знаходиться у справі, не заповнено, не зазначена особа, яка оглядалася на стан сп'яніння, відсутній підпис лікаря та інспектора, які проводили огляд. Акт огляду на стан сп'яніння у матеріалах справи відсутній.
Зокрема, постановою від 18 жовтня 2019 року матеріали справи було повернуто до Управління патрульної поліції в м. Києві для дооформлення у зв'язку з тим, що в протоколах про адміністративне правопорушення не зазначені адреси проживання понятих, які в них зазначені, що не уможливлювало належним чином викликати їх до суду, оскільки ОСОБА_1 не погоджувався з протоколами про адміністративні правопорушення і виникла необхідність у їх виклику.
Однак, у подальшому, матеріали справи повернулися з Управління патрульної поліції в м. Києві з поясненнями поліцейського ПП УПП у м. Києві ДПП роти № 1 батальйону № 2 полку № 1 капрала поліції Пітиляка Р.В., з яких вбачається, що поняті - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до ст. 63 Конституції України, дані щодо місця проживання та номери телефонів надавати відмовилися, оскільки подія відбувалася у пізній час і вони поспішали додому, що є грубим порушенням при складанні протоколів та дає підстави вважати, що дані особи взагалі не встановлювалися.
Зокрема, як вбачається з карти виїзду швидкої медичної допомоги № 124 від 17.09.2019 року та відповіді КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» № 1001/5 від 30.04.2020 року, 17 вересня 2019 року о 01 годині 06 хвилин, за адресою: м . Київ, вул. Червоноткацька , 2 , від самого хворого з телефонного номеру НОМЕР_1 був зареєстрований один виклик екстреної медичної допомоги за № 124. За адресою виклику був здійснений виїзд бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги до ОСОБА_1 Далі, бригадою екстреної (швидкої) медичної допомоги пацієнта було доставлено до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги до відділення політравми та прийнятий з 01 години 40 хвилин до 01 години 55 хвилин, з попереднім діагнозом: забій правої поперекової ділянки, забій правого колінного суглобу, садна тіла.
Всі наведені вище обставини та зібрані докази в їх сукупності, дають підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень.
Зокрема, уточнювати, відредактовувати протокол суд змоги не має, адже ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
З огляду не викладене вище, суд зазначає, що оскільки діючим Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено закриття провадження у зв'язку з невстановленістю достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, то в даному випадку, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, вивчивши наявні докази в їх сукупності, необхідно провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Так, п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 130, 245, 247, 251-252, 256, 266, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. ст. 173, 185 КУпАП - закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: