Справа № 755/7069/20
Провадження № 2-зз/755/22/20
про залишення позовної заяви без руху
"28" травня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 158, 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Сектор приватизації при Харківській держадміністрації м. Києва, правонаступником якого є Відділ з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду, про скасування заходів забезпечення позову, -
22 травня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Сектор приватизації при Харківскій держадміністрації м. Києва, правонаступником якого є Відділ з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду, про скасування заходів забезпечення позову, яке 26 травня 2020 року було передане у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Як убачається із заявлених вимог, ОСОБА_1 просить суд: скасувати заходи забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право власності на житлове приміщення недійсним, ухвалені Харківським районним судом м. Києва 11 квітня 1944 року а саме: скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 1445071, реєстратор: Перша Київська державна нотаріальна контора.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, приходжу наступного.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За приписами ч. 9 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За приписами ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Обґрунтовуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, заявник ОСОБА_1 зазначив, що заходи забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_1 були вжиті відповідно до ухвали Харківського районного суду м. Києві від 11.04.1994 про накладення арешту на майно в межах розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право власності на житлове приміщення недійсним. Рішенням Харківського районного суду м. Києві від 11.04.1994 було визнано недійсним свідоцтво НОМЕР_1 від 11.05.1993 про право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .
При цьому, заявником не додано до клопотання копії вказаної ухвали суду від 11.04.1994 про накладення арешту на майно, на яку він посилається як на підставу вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, копія рішення Харківського районного суду м. Києві від 11.04.1994 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: сектор приватизації при Харківській держадміністрації м. Києва про визнання свідоцтва про право власності на житлове приміщення недійсним, що приєднана до клопотання, не засвідчена належним чином у відповідності до вимог законодавства: не прошите, не пронумероване, не містить відмітки про набрання рішенням законної сили, не скріплене відповідною печаткою суду.
Виходячи із викладеного, заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження викладених ним обставин.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, про необхідність залишення клопотання без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Сектор приватизації при Харківській держадміністрації м. Києва, правонаступником якого є Відділ з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду, про скасування заходів забезпечення позову - залишити без руху.
Надати можливість заявнику виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, клопотання буде вважатися неподаним та підлягає поверненню.
Суддя: