Справа № 710/407/20
Провадження № 4-с/710/2/20
про залишення без руху
27.05.2020 м. Шпола
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Побережна Н.П., розглянувши скаргу АТ «Райффайзен Банк Аваль» на неправомірну бездіяльність приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича,
14.04.2020 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана скарга, в якій скаржник просить визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича в частині: непроведення приватним виконавцем Недоступом Д.М. дій щодо визначення вартості майна боржника - житлового будинку, загальною площею - 54,9 кв.м., житловою площею - 32,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності для його подальшої реалізації у виконавчому провадженні № 58428820. Усунути порушені права заявника шляхом зобов'язання приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича в рамках виконавчого провадження № 58428820 визначити вартість майна боржника - житлового будинку, загальною площею - 54,9 кв.м., житловою площею - 32,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на праві власності для його подальшої реалізації.
Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 28.04.2020 було залишено скаргу АТ «Райффайзен Банк Аваль» на неправомірну бездіяльність приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича без руху та надано десятиденний термін з урахуванням строку карантину на території України для усунення недоліків.
27.05.2020 до суду надійшла заява від АТ «Райффайзен Банк Аваль», якою він частково усунув недоліки в скарзі від 14.04.2020.
Разом з тим заявник вказав, що не погоджується з позицією Шполянського районного суду Черкаської області з приводу його обов'язку щодо надання доказів надіслання (надання) скарги та додатків до неї іншим учасникам справи (провадження).
З приводу вказаного суд роз'яснює наступне.
08.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-ІХ, відповідно до якого змінились, зокрема, деякі правила цивільного судочинства.
Так, Законом № 460-ІХ доповнено вимоги до заяв, скарг, клопотань та заперечень, які подаються на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень - такі процесуальні документи повинні бути заздалегідь надіслані або надані іншим учасникам справи, про що суду надаються відповідні докази (ч. 2 ст. 183 ЦПК України).
Згідно зі ст. 447 ЦПК України, яка розміщена в Розділі VII ЦПК України «Судовий контроль» за виконанням судових рішень, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Отже, скарга АТ «Райффайзен Банк Аваль» на неправомірну бездіяльність приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича є такою, що подана в межах здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.
Як уже неодноразово зазначалося судом, відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Твердження заявника з приводу того, що ст. 183 ЦПК України знаходиться у Розділі ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України, тому не відноситься до правовідносин між сторонами виконавчого провадження, а підстави та порядок звернення сторін виконавчого провадження до суду зазначені у Розділі VII ЦПК України «Судовий контроль» за виконанням судових рішень є некоректним.
Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченими положеннями цивільного процесуального кодексу України.
Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суду у справі № 199/6713/14-ц від 13.03.2019, згідно якої скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим приписами ЦПК України (статті 175, 177), з урахуванням особливостей, визначених у частині четвертій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Всупереч вимогам процесуального законодавства, скаржником не було виконано вимоги ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 28.04.2020.
Суддею при винесенні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Згідно з вимогами ч.1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин вважаю за необхідне надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 28, 44, 175, 183, 185, 260, 261, 293, 447-449 ЦПК України, суддя -
Скаргу АТ «Райффайзен Банк Аваль» на неправомірну бездіяльність приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича залишити без руху.
Скаржнику усунути недоліки протягом десяти днів вручення ухвали про залишення скарги без руху, а саме: надати суду докази надіслання скарги (надання) іншим учасникам справи (провадження).
В разі неусунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, скарга буде вважатись неподаною і буде повернута скаржнику з усіма додатками до неї.
Десятиденний строк обчислюється з урахуванням строку карантину на території України, який додається до загального строку на усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Н.П. Побережна