Номер провадження 2/754/366/20
Справа №754/2511/18
Іменем України
28 травня 2020 року м. Київ, Деснянський районний суд міста Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Дорошенко В.В., справа № 754/2511/18
ОСОБА_1 - позивач за первісним позовом і відповідач за зустрічним позовом
ОСОБА_2 - відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним позовом
Вимоги позивача за первісним позовом: стягнення грошових коштів
Вимоги позивача за зустрічним позовом: визнання недійсним договору позики
Калашнюк С.А. - адвокат ОСОБА_2
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вимоги якого збільшувались і посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_2 договірних зобов'язань, просить стягнути з ОСОБА_2 : НОМЕР_1 грн. - позики та втрати від інфляції.
Пред'явивши зустрічний позов ОСОБА_2 просить визнати договір позики недійсним обґрунтовуючи свої вимоги тим, що грошові кошти від ОСОБА_1 за договором позики не отримувались і договір позики підписано внаслідок навмисного введення в оману.
У судовому засіданні ОСОБА_2 та її адвокат первісний позов не визнали, а зустрічний позов підтримали.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням.
З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів за її розгляду по суті за відсутності ОСОБА_1 ..
Вислухавши ОСОБА_2 і її адвоката, показання свідків: ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Відповідно до оригіналу укладеного між сторонами договору позики грошових коштів від 23.05.2017 року, ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 780000 грн.. Строк повернення позики за умовами цього договору є вимога позикодавця, який зобов'язаний повідомити про це позичальника за два місяці до моменту повернення позики. Також умовами цього договору передбачено, що підписання позичальником даного договору позики свідчить про те, що позичальник грошові кошти в сумі: 780000 грн. отримав від позикодавця в повному обсязі до підписання цього договору позики.
Як вказує в своєму позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не повернула своєчасно отримані в борг кошти.
Відповідно до листа Головного управління статистики у м. Києві від 15.05.2018 року індекс інфляції за період з червня 2017 року по квітень включно, становить: 111,7 %.
З урахуванням індексу інфляції ОСОБА_1 просить про стягнення: 780000 грн. (позика) + 91260 грн. (втрата від інфляції) = 871260 грн..
Згідно зі ст. 230 ЦК України, 1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. 2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, 1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. ст. 611 ч. 1 п. 1, 625, 1046, 1047, 1048 ч. 1, 1049 ч. 1, 1050, 1051 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним у момент передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Будь-яких конкретних правових доказів про повне або часткове спростування позовних вимог за первісним позовом або доказів того, що договір позики був укладений нею під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості її представника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини, стороною ОСОБА_2 суду не надано і судом таких доказів не здобуто.
Також стороною ОСОБА_2 суду не надано і судом таких доказів не здобуто правових доказів, що спірний договір позики ОСОБА_2 укладала та підписувала внаслідок введення її ОСОБА_1 в оману щодо обставин, які мають істотне значення.
Стороною ОСОБА_2 суду не надано і судом здобуто жодних конкретних правових доказів, які б давали суду саме правові підстави для визнання договору позики недійсним.
Зокрема, як вбачається з договору позики грошових коштів від 23.05.2017 року, цей договір укладений у належній формі і сторони договору досягли згоди з усіх істотних умов цього договору.
Зазначене дає правові підстави для висновку, що ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_1 порушені вищевказані норми права щодо повернення позики.
За таких обставин, первісний позов задовольняється, а в задоволенні зустрічного позову відмовляється.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, 1. Судовий збір справляється: у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Згідно з ч. 1, ч. 2 і ч. 6 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 6. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суду не надано доказів про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору.
ОСОБА_1 при поданні позову був звільнений від сплати судового збору, оскільки є інвалідом третьої групи та має пільги для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України,
Первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ): НОМЕР_1 грн. - позики та втрати від інфляції.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) у дохід держави: 871 грн. 26 коп. - судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.