№708/232/20
1-кп/707/238/20
27 травня 2020 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №12019250290000254 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чигирин Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 ,
маючого непогашену судимість за вироком Солом'янського районного суду м. Києва, яким його засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4-х років 3-х місяців позбавлення волі; 06.08.2012 року звільнений по відбуттю строку покарання;
за вироком Деснянського районного суду м. Києва, яким його засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 5-ти років позбавлення волі; звільненого 17.05.2018 року по відбуттю строку покарання;
за вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 12.03.2020 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк три місяці;
за вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 22.04.2020 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді шести місяців арешту,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 повторно 18 червня 2019 року о 16:00 год., знаходячись на прилеглій території магазину «Едельвейс», що розташований за адресою: Черкаська область, Чигиринський район, м. Чигирин, вул. Козацька, 33, а саме на закритій літній площадці для відпочинку, підійшов до незнайомих йому чоловіків, серед яких був ОСОБА_5 , почав вживати з ними алкогольні напої, під час чого, зловживаючи довірою останнього, попрохав його мобільний телефон марки «іРhone 7 128 Gb», який знаходився на столі, під приводом зателефонувати сестрі, після чого вийшов з вказаного приміщення та таємно (впевнившись, що його ніхто не бачить), шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів заволодів вищевказаним мобільним телефоном, вартість якого згідно висновку експерта №8/476 від 06.08.2019 року становить 7326,67 грн., чим завдав ОСОБА_5 матеріальних збитків на вказану суму.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Учасники процесу не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та які викладено в обвинувальному акті. Судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Відтак суд, пояснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, роз'яснивши положення ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, провів судовий розгляд даного кримінального провадження щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації N 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю, і підтвердив обставини, що викладені в обвинувальному акті. Від показів по суті відмовився.
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не зявився, проте прокурором подано письмову заяву від ОСОБА_5 в якій він просив проводити розгляд справи без його участі, за сімейними обставинами. Претензій матеріального та морального характеру потерпілий до обвинуваченого не має, цивільний позов заявляти не буде. Покази надані на досудовому слідстві підтримує. Просив вирішити покарання на розсуд суду.
У порядку ст. 325 КПК України, вирішено питання про можливість розгляду провадження без участі потерпілого, так як з урахуванням думки учасників судового провадження, є можливим за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, у ракурсі норм ст. 91 КПК України, а претензій майнового характеру потерпілий не має.
Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 доведена «поза розумним сумнівом» і знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Посилання сторони обвинувачення на таку обставину як щире каяття не знайшло свого підтвердження, оскільки розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений кається. Обвинувачений не вчинив жодних дій направлених на виправлення наслідків вчиненого, та не відшкодував заподіяну шкоду потерпілому.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
Мотиви призначення відповідного покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне:
позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання;
відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини);
ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості;
особливості й обставини вчинення злочину: форму вини (прямий умисел), мотив і мету (корисливий мотив, мета - власне збагачення), спосіб (введення в оману), стадію вчинення (закінчений злочин), характер і ступінь тяжкості наслідків що настали (завдання матеріальних збитків);
відсутність обтяжуючих покарання обставин;
поведінку обвинуваченого під час та після вчинення злочинних дій, яка була пасивною, зокрема обвинувачений активно не сприяв слідству у встановленні обставин справи;
особу обвинуваченого, який визнав свою вину, має непогашені судимості, після скоєння злочину на шлях виправлення не став, і знову вчинив злочини проти власності, на обліку в псих-кабінеті КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня» не перебуває, на обліку в наркокабінеті КНП «Чигиринська багатопрофільна лікарня» не перебуває.
За вищевикладених обставин, враховуючи, що ОСОБА_4 продовжує злочинну діяльність, свідомо не бажаючи стати на шлях виправлення, не вчиняє дій по відшкодуванню завданої шкоди потерпілим, має низький рівень соціальних звязків які б стримували його від девіантної поведінки, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2020 року за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді шести місяців арешту.
Отже, оскільки злочин, за яким ОСОБА_4 засуджується був ним вчинений до постановлення вищевказаного вироку, суд на підставі ст.70 ч. 4 КК України вважає необхідним визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, із зарахуванням відбутої частини покарання за вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 22.04.2020 року до строку покарання.
Відповідно до пункту а) ч. 1 ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення:1) одному дню позбавлення волі відповідають: один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту. У звязку з чим при визначенні судом остаточного покарання за сукупністю злочинів, є необхідніим перевести невідбуте покарання за вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 22.04.2020 року у виді арешту у покарання в виді позбавлення волі.
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).
Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
Цивільний позов не заявлено.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Майнова шкода становить 7326,67 грн.
З обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави документально підтверджені витрати за залучення експерта в порядку ч. 2 ст. 124 КПК України, у сумі 628,04 грн.
Суд не вирішує питання про речові докази, оскільки стороною обвинувачення не подано постанов про їх визнання такими.
Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого в рамках даного кримінального провадження не обиралась.
Вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 22.04.2020 року ОСОБА_4 було засуджено до покарання у виді шести місяців арешту і обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. ОСОБА_4 було взято під варту у залі суду. Вирок набрав законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з врахуванням вироку Чигиринського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2020 року, шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді одного року трьох місяців позбавлення волі.
У строк остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на один рік три місяці, призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати покарання відбуте частково за вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2020 року у вигляді арешту на шість місяців за правилами, передбаченими в статті 72 ККК України, виходячи з співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.
Строк відбування даного покарання ОСОБА_4 , рахувати з 22.04.2020 року, зарахувавши в нього строк покарання відбутого за вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2020 року, тобто з 22.04.2020 року по 27.05.2020 року.
До набрання вироком законної сили, обрати відносно ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів по справі на суму 628,04 грн.
Вирок може бути оскаржений в Черкаський апеляційний суд всіма учасниками процесу протягом 30 днів з дня проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1