2-з/754/56/20
Справа № 754/17472/19
іменем України
26 травня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
судді Саламон О.Б.
з участю секретаря судового засідання Крутікової-Вільховченко І.І.
позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення та зобов'язання передати ключі, встановлення порядку користування житловим приміщенням, -
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення та зобов'язання передати ключі, встановлення порядку користування житловим приміщенням.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києві від 13.01.2020 відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляді справи в порядку загального позовного провадження.
25.05.2020 до суду зі сторони позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на та заборони на відчуження 1/2 частини кв. АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 .
Заява мотивована тим, що сторони по справі є співвласниками вказаної вище квартири. При цьому, відповідач вчиняє дії направлені на продаж належної їй 1/2 частини квартири. Вказані дії відповідача можуть унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.
Згідно зі ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. У відповідності до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до ст. 149 ч. 2 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Зі змісту п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Подана заява про забезпечення позову не містить доказів існування обставин, які унеможливлять виконання рішення суду про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення та зобов'язання передати ключі, встановлення порядку користування житловим приміщенням, в разі не вжиття, вказаних в заяві видів забезпечення позову.
Вбачається, що предметом позову є не оспорення права власності відповідача на 1/2 частину квартири, а усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення та зобов'язання передати ключі, встановлення порядку користування житловим приміщенням, у зв'язку з чим заява не містить обґрунтування наявності зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог.
Застосування зазначених в заяві заходів забезпечення позову ніяким чином не спроможне забезпечити ефективний захист порушеного права позивачів на вселення та користування належною їм на праві власності частиною майна, не призведе до поновлення їх прав та інтересів, при цьому призведе до суттєвого дисбалансу прав учасників справи, а саме порушення прав відповідача на розпорядження своєю власністю, яка стороною позивача не оспорюється.
При цьому, заявником в поданій заяві не зазначено пропозиції щодо зустрічного забезпечення, враховуючи, що запропоновані заходи забезпечення позову спроможні завдати відповідачу реальних збитків.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення та зобов'язання передати ключі, встановлення порядку користування житловим приміщенням - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п?ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 26.05.2020.
Суддя О.Б. Саламон