ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5603/20
провадження № 1-кп/753/1178/20
"28" травня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження відості про внесено до ЄРДР за № 12020100020001181 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алчевськ, Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, вдівця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , 19.02.2020 року приблизно о 17 год. 26 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т. Григоренка, 4-А, а саме у приміщенні торгівельного залу АЗС «БАРС», визначивши таємне викрадення чужого майна, як джерело для здобуття коштів та матеріальних благ, вирішив заволодіти чужим майном, для чого об'єктом вчинення злочину обрав мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі 6А», який належить потерпілому ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою, обернення чужого майна на свою користь та особистого збагачення, діючи умисно, керуючись раптово виниклим умислом, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т. Григоренка, 4-А, а саме у приміщенні торгівельного залу АЗС «БАРС», ОСОБА_3 , зайшов до приміщення АЗС «БАРС», щоб розрахуватись за пальне, де побачив мобільний телефон марки «Ксіомі редмі 6А», який знаходився на касовій зоні, а потерпілий в цей час займався своїми функціональними обов'язками. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , скориставшись моментом, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, а потерпілий у цей час працював, взявши вищевказаний мобільний телефон марки "Ксіомі редмі 6А" з касової зони, вийшов з приміщення торгівельної зали АЗС "БАРС" та попрямував у невідомому напрямку, розпорядившись викраденим мобільним телефоном марки "Ксіомі редмі 6А", який належить потерпілому ОСОБА_5 на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріального збитку на суму 1 780 гривень 67 копійок. Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та суду показав, що вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст.185 КК України, за обставин викладених у обвинувальному акті. Також обвинувачений підтвердив, що всі обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам, при досудовому розслідуванні кримінального провадження до нього недозволених методів проведення розслідування не застосовувалося. Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні злочину передбачененого ч. 1 ст. 185 КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому згідно ст. 66 КК України є щире каяття. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України не встановлені. Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину проти власності, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину у вчиненні злочину, який йому інкриміновано визнав у повному обсязі та щиро розкаявся, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, посередньо характеризується за місцем проживання, та приходить до висновку, що покарання ОСОБА_3 слід призначити у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому. Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого. Цивільний позов не заявлявся. Питання речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України. Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 65,66,67 КК України, ст.ст. 342-380 КПК України,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у штрафу в розмірі 50 неоподатковувуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 471 гривню 03 копійки за проведення товарознавчої експертизи № 13-1/491 від 16.03.2020 року. Речові докази залишити за належністю. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: