1Справа № 335/9666/19 1-кс/335/1800/2020
22 травня 2020 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 в режимі відеоконференції із зали судового засідання Харківського районного суду Харківської області, захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Запоріжжя скаргу ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру від 11.04.2019 у кримінальному провадженні № 12014080020001068, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206, ч. 2 ст. 364 КК України,-
29.08.2019 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із скаргою про скасування повідомлення про підозру від 11.04.2019 року у кримінальному провадженні № 12014080020001068, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.08.2019 року відкрито провадження з розгляду скарги ОСОБА_3 .
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.02.2020 року в задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 31.03.2020 року, ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.02.2020 року було скасовано та призначено новий розгляд за скаргою у суді першої інстанції.
В обґрунтування доводів скарги заявник ОСОБА_3 зазначив про те, що 29.03.2014 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за № 12014080020001068 та розпочато досудове розслідування із фабулою: «відносно невстановлених осіб, які будучи офіційно працевлаштованими на КП «Основаніє» розкрадають грошові кошти вказаної установи.
В подальшому, 06.07.2015 до ЄРДР було внесено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення із фабулою: «Державною фінансово-господарської діяльності Департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради та встановлені порушення у виді завищення вартості робіт за договорами, укладеними між Департаментом житлово-комунального господарства Запорізької міської ради та КРБП «Зеленбуд», КП «ЕЛУАШ», СКП «Запорізька ритуальна служба», КП «Запоріжміськсвітло», КП «Титан» та об'єднано в одне кримінальне провадження за № 12014080020001068.
Далі, ОСОБА_3 зазначає, що протягом більш, ніж чотирьох років досудове розслідування вказаного кримінального провадження не проводилось. Тільки 09.10.2018 року постановою прокуратури Запорізької області за вищезазначеним кримінальним провадженням визначено групу прокурорів. ОСОБА_3 вважає, що підозра, яка була вручена йому 11.04.2019 року є незаконною, необґрунтованою, передчасною та такою, що підлягає скасуванню та закриттю кримінального провадження в цій частині з тих підстав, що зазначена підозра вручалась йому під час знаходження його у лікарні, без участі захисника., кримінальне провадження відносно нього розслідувалося не уповноваженим на те органом, окрім того, ОСОБА_3 послався на відсутність в його діях складу злочину, який йому інкримінується, що дає йому підстави вважати, що повідомлення про підозру від 11.04.2019 року не відповідає вимогам закону і порушує охоронювані законом його права та інтереси.
Таким чином, заявник просить скасувати повідомлення про підозру від 11.04.2019 у кримінальному провадженні № 12014080020001068 щодо нього за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.206 ,ч. 2 ст. 364 КК України та зобов'язати компетентну посадову особу прокуратури Запорізької області у кримінальному провадженні № 12014080020001068 вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей у кримінальному провадженні № 12014080020001068 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ч.3 ст.206, , ч. 2 ст. 364 КК України.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 , його захисник ОСОБА_4 доводи скарги підтримали, просили задовольнити скаргу з підстав зазначених у скарзі.
Представник прокуратури Запорізької області в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність..
Заслухавши доводи заявника, дослідивши письмові документи, слідчий суддя прийшов до висновку, що у задоволенні заявлених у скарзі вимог слід відмовити, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідчим суддею встановлено наступне.
11.04.2019 року заступник начальника управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області ОСОБА_5 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань 29.03.2014 року за № 12014080020001068 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України, повідомив ОСОБА_3 про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206. ч.2 ст.364 КК України.
Зі скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206, ч. 2 ст. 364 КК України, винесене 11.04.2019 року.
Відповідно до вимог ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Повідомлення про підозру від 11.04.2019 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 29.03.2014 за № 12014080020001068 відповідає вищевказаним вимогам ст. 277 КПК України, так як складене прокурором, містить зміст підозри, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється заявник, виклад обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється останній у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, встановленому ст. 278 КПК України, і складається з двох послідовних дій слідчого, прокурора: 1) складення повідомлення про підозру - процесуального акту; 2) вручення його особі, підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення.
Вище викладені норми закону регламентують, що процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення, що в свою чергу, вручається у день складення повідомлення про підозру. Саме із цим моментом процесуальний закон пов'язує набуття особою відповідних процесуальних прав після їх роз'яснення слідчим, прокурором.
Наведене в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра», означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Зі змісту скарги вбачається, що заявник вдається до аналізу доказів наявних в матеріалах кримінального провадження, однак в даному випадку слідчий суддя на даній стадії, не наділений повноваженнями дослідження доказів по суті та не може висловлюватися щодо їх фактичної належності, допустимості та достатності, для прийняття рішення про винуватість чи не винуватість особи в інкримінованому їх правопорушенні, оскільки ці питання підлягають дослідженню в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження під час судового розгляду обвинувального акту по суті.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, слід зазначити, що в ході розгляду скарги, слідчий суддя, вислухавши доводи ОСОБА_3 по скарзі, дослідивши письмові документи, які додані до скарги, та аналізуючи наведене в їхній сукупності, дійшов висновку, що у скаржника відсутні підстави для оскарження повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в редакції від 03.10.2017 року.
А саме, розглядом скарги встановлено, що 29.03.2014 року до ЄРДР за № 12014080020001068 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 364 КК України.
11.04.2019 року ОСОБА_3 було повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206, ч. 2 ст. 364 КК України, у тому ж кримінальному провадженні № 12014080020001068 від 29.03.2014 року.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Однак, право на суд не є абсолютним. Як зазначено в рішеннях Європейського Суду з прав людини, які стали прецедентними «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998, та «Креуе проти Польщі» від 19.06.2001 - право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому, що право на доступ до суду за своєю природою вимагає регулювання державою.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
За змістом ст. 24 КПК України, реалізація права на оскарження забезпечується в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 23 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 частину першу статті 303 КПК України доповнено пунктом 10 такого змісту: 10)повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником».
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України (в редакції від 03.10.2017), на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Крім того, параграфом 2 Прикінцевих положень Розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 за № 2147 VIII визначено, що зміни до ст. 303 КПК України, зокрема які визначені п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто з 16.03.2018.
Згідно із загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплено в частині 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якого дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності й припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце. Офіційне тлумачення цього конституційного положення наведено в Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99.
Згідно з п. 4 параграфом 2 «Прикінцевих положень» Розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 за № 2147 VIII, положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України вводиться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії у часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний Реєстр Досудових Розслідувань після введення в дію цих змін відповідно до п. 7 параграфа 1 Розділу 4 вказаного Закону, тобто з 16.03.2018.
Таким чином, з підстав, зазначених у п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя уповноважений розглянути скаргу на повідомлення слідчого чи прокурора про підозру у справах (кримінальних провадженнях), по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний Реєстр Досудових Розслідувань після введення в дію вищезгаданих змін а саме з 16.03.2018 року.
З огляду на те, що відомості про кримінальне правопорушення № 12014080020001068 внесені в Єдиний Реєстр Досудових Розслідувань 29.03.2014 року, тобто до 16.03.2018 року, а ОСОБА_3 11.04.2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206, ч. 2 ст. 364 КК України, то положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України щодо оскарження повідомлення про підозру в даному випадку застосовуватися не можуть, а відтак у скаржника відсутні підстави для оскарження повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в редакції від 03.10.2017 року.
При прийнятті скарги до свого провадження, слідчий суддя був позбавлений можливості відмовити у відкритті провадження по скарзі, оскільки ухвалою від 29.08.2019 року провадження за скаргою було відкрито. В такому випадку, з врахуванням вимог закону, що слідчий суддя першої інстанції відповідно до вимог ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала, яка може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. Отже, з врахуванням норм ст. 307 КПК України, аналізуючи вище наведене по розгляду скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 30-307, 309, ч. 2 ст. 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру від 11.04.2019 року у кримінальному провадженні № 12014080020001068, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2014 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.206, ч. 2 ст. 364 КК України, - відмовити.
Вступна та резолютивна частини ухвали слідчого судді виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні22 травня 2020 року.
Повний текст ухвали виготовлений 26 травня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1