Номер справи 289/823/20
Номер провадження 1-кс/289/134/20
27.05.2020 м. Радомишль
Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської областi ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
старшого слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Радомишльського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12020060280000229 від 26.05.2020 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Базар Народицького району Житомирської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, інвалідності не має, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 16.04.2014 вироком Радомишльського районного суду Житомирської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
- 20.06.2014 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
- 30.01.2017 вироком Апеляційного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі;
- 03.09.2018 вироком Корольовського районного суду м. Житомира за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 2 років 7 місяців позбавлення волі,
27.05.2020 до Радомишльського районного суду Житомирської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Радомишльського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , в якому зазначено, що останній підозрюється в тому, що ОСОБА_5 при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, незаконно, без передбаченого законом дозволу, всупереч «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, придбав 622 патрони калібру 5,45 мм, з кулею «ПС» зразка 1974 року із сталевим осердям, які призначені для стрільби з нарізної стрілецької вогнепальної зброї калібру 5,45 мм та з метою подальшого їх збуту, керуючись корисливим мотивом, 26.05.2020 близько 15 год. 20 хв., незаконно зберігаючи їх при собі, приніс до відкритої ділянки місцевості по АДРЕСА_2 , де був затриманий працівниками Радомишльського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області безпосередньо під час вчинення злочину.
Прокурор клопотання підтримав посилаючись на те, що досудове розслідування не завершено, вважає, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти існуючим ризикам, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 ніде не працює, раніше був неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, на даний час проводиться досудове слідство, не допитано ряд свідків, можлива причетність до скоєння даного злочину інших осіб, яких ОСОБА_5 зможе попередити, крім того, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, існує реальний ризик переховування від органів досудового розслідування. Крім того, у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_5 матиме змогу знищити чи сховати будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, оскільки на даний час не встановлено походження боєприпасів, місце їх придбання ОСОБА_5 . Під загрозою тяжкості покарання останній, перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, зможе вільно спілкуватися з можливими співучасниками та координувати їхні спільні дії щодо приховування слідів вчиненого кримінального правопорушення, а, враховуючи історію судимостей підозрюваного ОСОБА_5 , останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 просив суд застосувати до нього домашній арешт, посилаючись на те, що він співпрацював зі слідством, вину визнає, нікого із свідків не знає і не збирається впливати на них.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти застосування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просить слідчого суддю застосувати домашній арешт, так як її підзахисний вину визнав, розкаюється у скоєному, має постійне місце поживання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
СВ Радомишльським ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 26.05.2020 до ЄРДР за № 12020060280000229 за ч. 1 ст. 263 КК України.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до врученої ОСОБА_5 27.05.2020 підозри за ч. 1 ст. 263 КК України, 26.05.2020 близько 15 год. 20 хв. ОСОБА_5 придбав 622 патрони калібру 5,45 мм з кулею «ПС» зразка 1974 року із сталевим осереддям, які призначені для стрільби з нарізної стрілецької вогнепальної зброї з метою їх подальшого збуту.
26.05.2020 о 15 год. 30 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується відповідним протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у Кодексі передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ст.ст. 131, 176, 183 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та, відповіднодо п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення та підозрюваний причетний до цієї події.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Оцінюючи сукупність обставини, які визначені ст. 178 КПК України, слідчим суддею враховується: 1) вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України; 2) тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному (позбавлення волі на строк від трьох до семи років); 3) дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його молодий вік та стан здоров'я, щодо якого відсутні відомості про тяжкі захворювання чи інвалідність; 4) репутацію підозрюваного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності; 5) той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного джерела доходів, не має міцних соціальних зв'язків, що свідчить про те, що підозрюваний в будь-який момент може залишити місце проживання з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані як менш небезпечні ніж покарання і процедура виконання покарання, крім того, він може незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, скоїти інше кримінальне правопорушення, при цьому застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, при цьому враховується також той факт, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, має дуже високий ступінь суспільної небезпеки.
Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Таким чином, в судовому засіданні під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність в даному випадку на даний час застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, що дає підстави для задоволення даного клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує положення ст. 182 КПК України, а саме обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів; підозрюваний офіційно не працевлаштований, на утриманні нікого не має, а тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України.
Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 205, 206 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 24.07.2020.
Одночасно визначити ОСОБА_5 розмір застави у межах 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 63060,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ГУ ДКСУ у Житомирській області, отримувач ТУ ДСА України в Житомирській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з постійного місця проживання, яке він зазначить слідчому, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання (перебування), роботи.
Попередити підозрюваного про наслідки невиконання таких обов'язків, якщо вони будуть на нього покладені.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1