Справа № 289/1632/19
Номер провадження 2/289/537/19
27.05.2020 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Сіренко Н.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 12939,40 грн. за кредитним договором б/н від 16.06.2016, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, мотивуючи порушенням відповідачем зобов'язань за вказаним договором як наслідок, станом на 12.09.2019 виникла заборгованість у розмірі 12939,40 грн., яка складається з: 0,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 714,88 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 8403,25 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 2728,92 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 грн.; 500 грн. - штраф (фіксована складова); 592,35 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами в сумі 1921,00 грн.
У прохальній частині позовної заяви позивач вказав, що у разі неявки в судове засідання відповідача, він не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом. До позову додав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та про розгляд справи за відсутності позивача (а.с.7,8).
Ухвалою від 24.01.2020 відкрито спрощене провадження у справі та ухвалено розглядати справу без повідомлення сторін, визначено відповідачу строк для подання відзиву. Копію ували направлено сторонам, а відповідачу разом із копією позовної заяви та додатками на 17 арк., однак, направлена відповідачу кореспонденція повернулася до суду 21.02.2020 з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.42,46).
13.05.2020 на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено повідомлення відповідачу ОСОБА_1 про наявність в провадженні суду вказаної цивільної справи та призначення її розгляду на 27.05.2020 (а.с.47).
Клопотань про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що позивач має банківську ліцензію за № 22 на право надання банківських послуг від 05 жовтня 2011 року, визначених частиною третьою статті 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та інші дозволи НБУ щодо здійснення банківської діяльності та Статут АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.16-19).
Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2016 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в остання підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складає між сторонами Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом сторін у заяві (а.с.11).
До кредитного договору банк додав розрахунок заборгованості, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Згідно розрахунку за договором б/н від 16.06.2016 станом на 12.09.2019 погашено заборгованість за тілом кредиту - 204,75, погашено заборгованість за простроченим тілом кредиту - 195,25, погашено заборгованості по нарахованим відсоткам - 0,00, погашено заборгованості по простроченим відсоткам - 0,00, погашено заборгованості по пені (штрафам), комісії - 421,08. Заборгованість за тілом кредиту - 0,00, заборгованість за простроченим тілом кредиту - 714,88, заборгованість за нарахованими відсотками 0,00, нарахована пеня за прострочене зобов'язання - 8403,25, заборгованість за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 2728,92, загальна заборгованість за наданим кредитом - 11847,05, заборгованість по судовим штрафам - 1092,35, а разом 12939,40 (а.с.9-10).
З вказаного розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідач витрачав кредитні кошти та вносив платежі на погашення кредиту.
Вказані обставини не спростовані відповідачем.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід'ємні частини спірного договору.
Проте, наданий позивачем Витяг з Тарифів з обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не містить підпису позичальника, а тому не може вважатися доказом на підтвердження умов надання кредиту та того, що під час підписання заяви відповідач була ознайомлена саме з цими Умовами та правилами надання банківських послуг. Надані банком Умови та Правила надання банківських послуг, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 14-131цс19.
Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи з обслуговування кредитних карт, на які посилається позивач як на складову договору банківських послуг, укладеного 16.06.2016 з відповідачем, стосуються всього спектру фінансових послуг, що надавалися банком, у тому числі платіжних карт, вкладних операцій, кредитних карт, але не мають підпису позичальника, його реквізитів, відсутня дата їх складання або підпису сторонами, а також жодної ідентифікуючої ознаки на предмет їх невід'ємності від заяви позичальника.
Позивачем не представлено суду жодного підписаного відповідачем документу, з якого можливо встановити волевиявлення ОСОБА_1 на укладення кредитного договору з конкретно визначеними істотними умовами - розмір кредиту, розмір відсотків, строк повернення, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Ураховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що оскільки у Анкеті-заяві від 16.06.2016 сума наданого кредиту не зазначена, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді пені, штрафів та строку кредитування, тому банком необґрунтовано визначено суму боргу за простроченим тілом кредиту у сумі 714,88 грн., пеня за прострочене зобов'язання у сумі 8403,25 грн., пеня за несвоєчасність сплати боргу у сумі 2728,92 грн., а також судові штрафи у сумі 1092,35 грн., так як позивачем не надано доказів того, що з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, відповідач був ознайомлений та ним вони підписані, а отже, й не доведено правомірність дій банку щодо нарахування пені (штрафам), комісії, які були стягнуті позивачем за рахунок коштів, які вносив відповідач на погашення заборгованості за кредитом.
Крім того, суд звертає свою увагу, що із розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 03.10.2016 по 12.09.2019 клієнтом було витрачено кредитних коштів - 728,40 грн., а сплачено за цей період - 821,08 грн., що перевищує як зазначену позивачем суму отриманого відповідачем кредиту, так і суму фактично витрачених коштів.
Суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої позивачем суми, пені, штрафів, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 81, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. С. Сіренко