Справа № 640/10429/19
27 травня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання останнього виконати норми ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та подати до суду позов до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об'єкта за адресою: АДРЕСА_3 та компенсацію витрат пов'язаних з таким знесенням.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року було змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Визнати бездіяльність Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправною та зобов'язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити певні дії, а саме виконати вимоги норм ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та подати позов до суду до ОСОБА_2 про знесення самочинно спорудженої прибудови до житлового будинку та приведення переобладнаних квартир АДРЕСА_3 у первісний житловий стан та компенсувати витрати пов'язані з таким знесенням». В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року залишено без змін.
06.03.2020 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про роз'яснення зазначеної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду.
Розглянувши вказану заяву колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави вважати, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Отже, роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не вирішуючи питань, які не були предметом судового розгляду.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Окремо, колегія суддів звертає увагу, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення.
Як вбачається зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розуміє зміст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року та фактично не погоджується з постановою, яку він просить роз'яснити.
У разі незгоди з законністю судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення до суду вищої інстанції.
Суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, оскільки вказана постанова є зрозумілою, не містить неповноти, неточностей чи суперечностей.
З огляду на викладене заява про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 229, 254 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Поввний текст ухвали виготовлено 27.05.2020 року.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев