П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 травня 2020 р. Справа № 815/3030/14
Категорія: 111010000Головуючий у суді І інстанції: Тарасишина О.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюка Г.В.
Суддів: Домусчі С.Д. , Федусика А.Г.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду заяву судді Семенюк Г.В. про самовідвід по справі за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року по справі № 815/3030/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2013р. № 0001352260, -
В провадженні колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача: Семенюк Г.В., суддів: Домусчі С.Д., Федусик А.Г. знаходиться справа за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року по справі № 815/3030/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2013р. № 0001352260.
28 травня 2020 року суддею Семенюк Г.В. було заявлено самовідвід з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості судді та об'єктивного розгляду даної справи.
Розглянувши подану заяву про самовідвід, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення зазначеної заяви, з огляду на наступне.
За правилами ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
У відповідності до вимог частин 1, 2 статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Згідно частини 2 статті 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
У "Основних принципах незалежності судових органів", схвалених резолюціями № 40/32 та № 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено: "Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з яких би то не було причин".
У справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно із якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність, що може бути перевірено різноманітними способами, суд провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (див. рішення Європейського суду з прав людини від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86 та п. 106 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Олександр Волков проти України» від 27 травня 2014 року).
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Предметом розгляду даної справи № 815/3030/14 є скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 11.10.2013р. № 0001352260.
Суд першої інстанції розглядаючи вказану справу послався на те, що підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 11.10.2013р. № 0001352260 послугував акт фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , складений 26.09.2013 року посадовими особами Головного управління Міндоходів в Одеській області Ніконовим М.І. та Васильєвою І.О., зареєстрований органом Міндоходів за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 27.09.2013 року №131/15/32/22/03/ НОМЕР_1 (а.с.51-56).
Зазначений акт фактичної перевірки від 26.09.2013 р. та дії посадових осіб контролюючого органу було оскаржено ФОП ОСОБА_1 до суду. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року у справі № 815/7254/13-а у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі № 815/7254/13-а, яку було прийнято колегією суддів у складі: судді-доповідача - Потапчук В.О., суддів - Коваль М.П., Семенюк Г.В. скасовано постанову суду першої інстанції від 10 грудня 2013 року по та прийнято нову постанову, якою позов ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано протиправними дії головних державних ревізорів-інспекторів Васильєвої Ірини Олександрівни та Ніконова Микити Ігоровича відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів в Одеській області при проведенні фактичної перевірки підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 ; визнав протиправним і таким, що має незаконні правові наслідки акт про проведення фактичної перевірки підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 від 26 вересня 2013 року, складений головними державними ревізорами-інспекторами відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів в Одеській області Васильєвої Ірини Олександрівни та Ніконова Микити Ігоровича ; зобов'язав відділ контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів в Одеській області скасувати Акт про проведення фактичної перевірки від 26 вересня 2013 року ревізорів Васильєвої Ірини Олександрівни та Ніконова Микити Ігоровича як протиправний.
Задовольняючи позовні вимоги по вказаній справі № 815/3030/14 суд першої інстанції зазначив, що встановлені постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 року по адміністративній справі № 815/7254/13-а, яка набрала законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.
Разом з тим, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 вересня 2015 року по справі № 815/7254/13-а касаційну скаргу Головного управління Міндоходів в Одеській області задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, з огляду на те, що колегією суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Потапчук В.О., суддів - Коваль М.П., Семенюк Г.В. при розгляді справи № 815/7254/13-а вже надавалась оцінка діям посадових осіб під час проведення перевірки та наслідкам перевірки податкового органу, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 11.10.2013р. № 0001352260, яке є предметом розгляду по вказаній справі № 815/3030/14, а рішення по справі справи № 815/7254/13-а було скасовано, колегія суддів вважає, що для забезпечення умов, за яких в учасників справи не виникло б будь-яких сумнівів щодо розгляду даної справи безстороннім та неупередженим судом, заяву про самовідвід судді Семенюк Г.В. слід задовольнити та відвести суддю Семенюк Г.В. від розгляду даної справи.
Керуючись статтями ст.ст. 31, 36, 37, 39, 40, 248, 321, 325 КАС України, суд, -
Заяву судді Семенюк Геннадія Васильовича про самовідвід від розгляду справи № 815/3030/14, - задовольнити.
Передати справу № 815/3030/14 для визначення нового складу суду, згідно ч. 1 ст. 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Семенюк Г.В.
Судді Домусчі С.Д. Федусик А.Г.