П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 522/834/17
Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 24 березня 2020р. про зупинення провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування наказів, -
У січні 2017р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління ДАБК Одеської міської ради, в якому просив визнати неправомірним та скасувати накази від 9.11.2016р.:
- за №01-13/50ДАБІ про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №082152230729 від 12.08.2015р.
- за №01-13/51ДАБІ про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД 142162742201 від 30.09.2016р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідності до приписів абз.3 п.7 ст.36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" декларацію про готовність об'єкта до експлуатації може бути скасовано повноважним органом лише у разі встановлення під час перевірки відповідних порушень. Проте, будь-яких повідомлень про проведення перевірки він не отримував, та жодних перевірок відомостей у скасованій декларації відповідачем не проводилося. Крім того, в порушення вимог абз.7 п.22 постанови КМУ від 13.04.2011р. №461, відповідачем не встановлено та не зазначено жодних підстав для скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
У березні 2020р. представником позивача було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду по суті та винесення кінцевого рішення по справі за №815/611/16.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 24 березня 2020р. провадження у справі зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.236 КАС України, до розгляду по суті та винесення рішення по справі за №815/611/16 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту ДАБІ в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, УДАБК ОМР подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу суду, і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду в суд першої інстанції, з наступних підстав.
Приймаючи рішення про зупинення провадження по справі, суд першої інстанції посилався на неможливість розгляду справи до прийняття судового рішення по взаємопов'язаній справі за №815/611/16, в якій вирішується питання стосовно наказів з приводу скасування однієї і тієї ж Декларації про початок виконання будівельних робіт за №082152230729 від 12.08.2015р..
Проте, судова колегія вважає такі висновки передчасними, оскільки суд в супереч вимог ч.4 ст.9 КАС України, порушив принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційний суд на підставі ст.320 КАС України, скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Положеннями п.3 ч.1 ст.236 КАС України встановлено, що суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Тобто, дана правова норма передбачає, що підставою для зупинення провадження в справі за такою обставиною є об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у справі за №815/611/16, за адміністративним позовом ОСОБА_1 є наказ Департаменту ДАБІ в Одеській області від 4.09.2015р. за №64 "СК" про скасування реєстрації декларації від 12.08.2015р. за №082152230729 про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою для звернення до суду слугувало порушення Департаментом порядку проведення перевірки об'єкту будівництва.
Дослідивши обставини справи, судова колегія вважає, що в оскаржуваній ухвалі не вмотивований зв'язок між очікуваними висновками рішення суду за наслідками розгляду справи за №815/611/16 та предметом спору у цій справі; не конкретизовано, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього розгляду справи за №815/611/16, та не зазначено, чому зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Апеляційним судом встановлено, що у відповідності до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017р. набрало законної сили постанова Одеського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2016р. у справі за №815/4504/16, якою визнано протиправною та скасовано реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку з відкритим басейном за адресою: АДРЕСА_2, проведеної Департаментом ДАБІ в Одеській області 12.08.2015р. за №ОД 082152230729.
Системний аналіз наведених норм з урахуванням встановлених обставин дає підстави вважати, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі, є передчасними, оскільки суд, зупиняючи провадження у цій справі, не дослідив належним чином обставини справи, а тому був позбавлений можливості встановити причинно-наслідковий зв'язок між цією справою та справою за №815/611/16.
Приймаючи до уваги наведене, судова колегія вважає, що зупинення провадження у справі порушує право позивача на справедливий судовий розгляд справи протягом розумного строку.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на приписи зазначеної норми процесуального закону, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
Зазначене означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції" (надалі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За правилами ст.6 КАС України та ст.17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" норми Конвенції та практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ, Суд) є джерелами права для судів України.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (§ 124 рішення у справі "Kudla v. Poland", § 30 рішення у справі "Vernillo v. France", § 43 рішення у справі "Frydlender v. France" , § 43 рішення у справі "Wierciszewska v. Poland", § 23 рішення в справі "Capuano v. Italy" та ін.).
Оскільки судом першої інстанції неповне з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, то ухвала Приморського районного суду м.Одеси від 24 березня 2020р. підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.286, 311, 312, 320, 325, 328 КАС України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 24 березня 2020р. про зупинення провадження по справі - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування наказів - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв