П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 травня 2020 р. Справа № 400/2653/19
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Лук'янчук О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 р. по справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв до Південного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 р. У задоволені позову Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв відмовлено.
На зазначене рішення суду Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаїв подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки при поданні апеляційної скарги апелянтом пропущений строк звернення до суду з апеляційною скаргою.
З матеріалів справи вбачається, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду. прийнято 14.01.2020 р, а з апеляційною скаргою заявник звернувся вдруге 07.05 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Натомість, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду апелянтом отримано 21.01.2020 року, проте у строк передбачений ст.. 295 КАС України апелянтом не було подано апеляційну скаргу, оскільки КЕВ м. Миколаїв є бюджетною установою і в період дії карантину мало деякі фінансові труднощі з оплатою платежів, а тому не змогло своєчасно сплатити судовий збір та подати апеляційну скаргу. При цьому зазначає, що сплата судових витрат не повинна бути перешкодою в доступі до правосуддя.
Розглянувши подане клопотання суд приходить до наступного.
Особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку та строки.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій апелянта спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у даній справі у найкоротші строки, однак таких доказів апелянтом не надано.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Відсутність у уповноважених органів коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Уповноважений орган може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку викладеним апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надання доказів поважності причин пропуску цього строку.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно п. 3 р. 6 “Прикінцеві положення” КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, ст. 169 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Таким чином апелянту необхідно надати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити про інші причини пропуску строку та надати на їх підтвердження відповідні докази у строк 10 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10 днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя -
Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги 10 днів з моменту отримання даної ухвали суду, але не пізніше 10 днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Лук'янчук О.В.