П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 травня 2020 р. Справа № 420/614/20
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Лук'янчук О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання зареєструвати податкові накладні,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖПРОМБУД" задоволено.
На зазначене рішення суду ГУ ДПС в Одеській області, Державна податкова служба України подали апеляційну скаргу.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк на усунення недоліків до 04.05.2020 року.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2020 року апелянтам було продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної на строк дії карантину та встановлено строк 10 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10 днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
25.05.2020 року на адресу суду від представника апелянтів надійшло клопотання про відстрочення терміну сплати судового збору. В обґрунтування клопотання зазначено про наявність значної заборгованості у відшкодуванні судового збору та арештами рахунків.
Вивчивши доводи клопотання суд приходить до висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
Вказані положення адміністративного процесуального законодавства кореспондуються із приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.
Разом з цим, аналіз наведених норм показав, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.
Апелянти є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Крім того, суд зазначає, що пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011, передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
З огляду на викладене, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення такої сплати.
Водночас, оскільки скаржниками не надано докази для відстрочення сплати судового збору, а також те, що скаржники ніяким чином не підтверджує та не обґрунтовує можливість сплатити судовий збір в майбутньому, тобто не зазначає відповідні правові підстави, а отже як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
За таких обставин, підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплату судового збору відсутні.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя -
Клопотання Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про відстрочення терміну сплати судового збору залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Лук'янчук О.В.