27 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/8538/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року (суддя суду 1 інстанції Кадникова Г.В.) по справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Саксаганського районного відділу в місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до начальника Саксаганського районного відділу в місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- зобов'язати начальника Саксаганського районного відділу в місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Лелеко Андрія Миколайовича оформити та видати їй біометричний паспорт для виїзду за кордон, зазначивши у ньому її ім'я « ОСОБА_1 »;
- зобов'язати відповідача внести зміни до відомчих інформаційних систем, баз даних реєстру та картотек, зазначивши у них її ім'я « ОСОБА_1 ».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона звернулась до відповідача із заявою про видачу біометричного паспорту для виїзду за кордон, однак, начальником Саксаганського районного відділу в місті Кривому Розі ГУ ДМС в Дніпропетровській області відмовлено ОСОБА_1 у видачі закордонного паспорту, з посиланням на розбіжності в персональних даних її імені в довідці про реєстрацію громадянки України та в паспорті громадянки України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, дійшов висновку, що відповідач наділений повноваженнями при виявлені ним розбіжностей у документах заявника (позивача) самостійно вжити заходи для приведення, зокрема, написання імені особи, у відповідність з відомостями, які внесені до паспорта громадянина України та поданих документах заявника.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що під час ідентифікації особи, надана заявником інформація та інформація яка міститься в базах даних Реєстру не співпала, отже в порядку п. 82 Порядку № 152 це є підставою для відмови у видачі паспорта для виїзду за кордон.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26 червня 2008 року Довгинцівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , на ім'я - ОСОБА_1 .
02 березня 2010 року державним органом України (1224) видано паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_2 , на ім'я - ОСОБА_1 .
17.07.2019 позивач звернулася до Саксаганського районного відділу в місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області із заявою про оформлення паспорту громадянки України для виїзду за кордон.
За результатами розгляду заяви, позивачем отримано відмову в оформлені закордонного паспорту з посиланням на п.п.5 п.82 Постанови Кабінету Міністрів України №152 від 07.05.2014р. «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон», а саме: дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують інформацію, надану заявником.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції виходить з наступного
Нормами статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012р. визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Постановою Кабінету Міністрів України №152 від 07.05.2014р. затверджений Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (далі - Порядок №152).
Пунктом 10 цього Порядку №152, встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС здійснюються через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Головний обчислювальний центр Реєстру) у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (далі - Центр).Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон закордонною дипломатичною установою здійснюються у взаємодії з Головним обчислювальним центром Реєстру та Центром.
Перелік документів, що подаються заявником для оформлення паспорта для виїзду за кордон в Україні визначений Порядком №152.
Відповідно до пункту 43 Порядку № 152 після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт для виїзду за кордон.
За змістом пункту 44 цього Порядку №152, ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру.
Пошук інформації в Реєстрі щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися).
У разі подання для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон паспорта громадянина України зразка 1994р. ідентифікація особи здійснюється, зокрема, за даними, що містяться в картотеках територіального підрозділу ДМС.
Якщо паспорт громадянина України зразка 1994р. був виданий територіальним підрозділом ДМС, до якого подано заяву-анкету, працівник територіального підрозділу ДМС порівнює дані особи та її фотозображення з даними, наведеними в заяві про видачу такого паспорта, та вклеєною до неї фотокарткою і сканує її із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС.
У разі видачі паспорта громадянина України зразка 1994р. іншим територіальним підрозділом ДМС для підтвердження видачі особі такого паспорта не пізніше наступного дня після приймання до розгляду заяви-анкети до такого територіального підрозділу ДМС надсилається запит за формою, встановленою МВС.
Перевірка за запитом проводиться протягом двох робочих днів після його надходження. Під час перевірки відомості, наведені в запиті, та фотозображення порівнюються з даними, наведеними в заяві про видачу такого паспорта, та вклеєною до неї фотокарткою. У графі «Службова відмітка» заяви про видачу паспорта проставляється відмітка із зазначенням реквізитів запиту та назви територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який здійснює оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорту для виїзду за кордон.
За результатами перевірки надається відповідь територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, за встановленою МВС формою, а заява про видачу паспорта сканується до відомчої інформаційної системи ДМС.
За наявної можливості територіальний підрозділ ДМС здійснює приведення написання імені особи, дати народження або місця народження, які містяться в заяві про видачу паспорта та в облікових документах територіального підрозділу ДМС, у відповідність з відомостями, які внесені до паспорта громадянина України та поданих документів заявника.
За результатами проведених перевірок, ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України (у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон вперше із застосуванням засобів Реєстру) працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС приймає рішення про оформлення паспорта для виїзду за кордон або про відмову в його оформленні.
Пунктом 45 вказаного Порядку № 152 визначено, що ідентифікація особи, на ім'я якої оформляється паспорт для виїзду за кордон і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.
Положеннями пункту 50 Порядку №152 встановлено, що рішення щодо оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого, обміну паспорта для виїзду за кордон приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності до громадянства України.
Відповідно до пункту 51 Порядку № 152 матеріали перевірок долучаються до заяви-анкети (у разі надсилання та отримання відповідей на паперових носіях), скануються та вносяться до відомчої інформаційної системи ДМС.
Згідно пункту 75 Порядку №152 видача заявникові паспорта для виїзду за кордон здійснюється тим територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, закордонною дипломатичною установою, уповноваженим суб'єктом, який прийняв документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачем з метою оформлення біометричного паспорту до Саксаганського районного відділу в м.Кривий Ріг ГУ ДМС в Дніпропетровській області були подані наступні документи:
1) заява-анкета №15196978;
2) паспорт громадянки України;
3) свідоцтво про народження;
4) закордонний паспорт ( дата видачі 02 березня 2010 року).
Під час перевірки персональних даних ОСОБА_1 у відомчих інформаційних системах, баз даних реєстру, картотек, відповідачем виявлено розбіжності в написанні імені заявника, а саме: у довідці про реєстрацію громадянки України її ім'я зазначено як « ОСОБА_1 », а згідно даних паспорта громадянки України « ОСОБА_1 », у зв'язку з чим заявнику відмовлено у оформленні біометричного закордонного паспорту.
Дослідивши долучені до матеріалів справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 10.09.1991р.; копії паспорта громадянки Українки серії НОМЕР_1 , виданого Довгінцевським РВ Криворізькому УМВС України в Дніпропетровській області 26 червня 2008 року; копії закордонного паспорту серії НОМЕР_2 виданого 02 березня 2010 року, на відповідність правильності написання у них імені позивача « ОСОБА_1 », судом встановлено ідентичність даних позивача - ОСОБА_1 .
Зазначені обставини не заперечуються відповідачем.
Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідно до положень чинного законодавства, зокрема, пункту 44 Порядку № 152, відповідач наділений повноваженнями при виявлені ним розбіжностей у документах заявника (позивача) самостійно вжити заходів щодо приведення, зокрема, написання імені особи, у відповідність з відомостями, які внесені до паспорта громадянина України та поданих документах заявника.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставну відмову начальника Саксаганського районного відділу в місті Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області у оформленні та видачі біометричного паспорту для виїзду за кордон ОСОБА_1 оскільки відповідачем не вжито жодних заходів задля приведення відомостей щодо позивача у базах даних згідно поданих документів.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена жодними доказами правомірність та обґрунтованість відмови позивачу в оформлені закордонного паспорту.
Щодо доводів скаржника, про втручання судом першої інстанції в дискреційні повноваження відповідача, суд апеляційної інстанції вважає обраний судом спосіб захисту порушених прав позивача виправданим з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Повноваження відповідача щодо прийняття відповідних рішень, зокрема видачі паспорта, за своєю правовою природою є дискреційними.
Водночас, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Як встановлено судом, позивач під час звернення до відповідача надала всі необхідні документи, визначені чинним законодавством, що відповідачем не спростовано належними доказами; підстави для відмови відповідачем у видачі позивачу паспорту для виїзду за кордон відсутні, а відтак, враховуючи вищевикладене, обраний судом спосіб захисту порушених прав позивача не є втручанням у дискреційні повноваження та забезпечує ефективне поновлення прав позивача.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров