20 травня 2020 року м.Дніпросправа № 177/69/20 2-а/177/9/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Король Єгора Ігоровича на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2020 року у справі № 177/69/20 (2-а/177/9/20) (суддя Строгова Г.Г.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Король Єгора Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАК №1970464 від 13.01.2020р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2020 року адміністративний позов задоволено, скасовано оскаржену постанову, провадження у справі закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, скаржник просить скасувати рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2020 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 13.01.2020р. року інспектором взводу №3 роти №1 батальйону №2 Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП лейтенантом поліції Король Єгором Ігоровичем відносно позивача винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1970464 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 4).
За фабулою постанови, 13.01.2020р. об 11:13 годині, на перехресті вул. Лермонтова та пров. Пулковський в м. Кривий Ріг, позивач керуючи автомобілем Toyota Highlander д/н НОМЕР_1 , звернув ліворуч на вимкнену додаткову секцію світлофора, чим порушив п.8.7.3. «з» ПДР, порушення проїзду на вимкнений сигнал додаткової секції, що забороняє рух у напрямку вказаному стрілкою. Відеофіксація проводилася відеореєстратором XIAOMI та бодікамерою АЕ00139.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржену постанову, вказав, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, яке передбачено ч.2 ст.122 КУпАП, є безпідставним, оскільки факт вчинення правопорушення не є доведеним належними та допустимими доказами. Крім того, докази, які б відповідали вимогам ст.251 КУпАП та об'єктивно фіксували обставини вчинення правопорушення позивачем, відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п.1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Позивачу в провину ставиться порушення, що виразилося у порушенні проїзду на вимкнений сигнал додаткової секції, що забороняє рух у напрямку вказаному стрілкою.
Відповідно до п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року №1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП, у ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.
Згідно з п.1 ст.247 КпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію», передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Колегією суддів досліджений відеозапис на DVD-диску (а.с. 22), зміст якого не підтверджує, що позивач в порушення вимог п. 8.7.3. «з» ПДР України 13.01.2020р., керуючи автомобілем марки Toyota Highlander, д/ нНОМЕР_2 , здійснив поворот ліворуч на вимкнену додаткову секцію сигналу світлофору, оскільки на вказаному відеозапису взагалі не можливо встановити наявність чи відчутність додаткової секції сигналу світлофора.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено факт здійснення позивачем правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки суду не надано інших доказів, які могли б підтвердити факт вчинення позивачем правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності прийняття оскарженого рішення, з огляду на, що суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність скасування постанови та, як наслідок, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу інспектора взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Король Єгора Ігоровича - залишити без задоволення.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2020 року у справі №177/69/20 (2-а/177/9/20) - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак