20 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/10278/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року в адміністративній справі № 160/10278/19 (головуючий суддя у 1 інстанції Сидоренко Д.В., рішення прийнято в порядку письмового провадження 24 грудня 2019 року) за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.05.2019 року №UА110080/2019/100029/1, яким митну вартість задекларованого товару (автомобіль легковий, що був у вжитку, марка - VOLKSWAGEN, модель - KOMBI, номер кузова VIN- НОМЕР_1 , тип двигуна-дизельний, робочий об'єм - 1968 см3, 2016 року випуску) визначено у розмірі 17950,00 (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) євро.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що надав усі необхідні документи для встановлення дійсної митної вартості транспортного засобу за ціною 13300 євро. Зазначає, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються; витрати на транспортування і витрати, пов'язані із експлуатацією автомобіля мають різний характер; спрацювання системи АСАУР є лише рекомендацією та не може бути підставою для відмови в оформлені товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів; про відсутність консультацій з боку митного органу з метою визначення основи вартості; про відсутність належних обґрунтувань неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості; про відсутність обґрунтованості правомірності використання відомостей системи SchwackeNet.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28.05.2019 року №UА110080/2019/100029/1.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 року здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача Дніпропетровську митницю ДФС на Дніпропетровську митницю Державної митної служби України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального та матеріального права, невідповідність обставинам, які суд помилково вважає встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що на підтвердження факту оплати за товар до митного контролю не надано відповідного документу, також не надано документального підтвердження складової митної вартості на рівні 100 євро, а надана довідка позивача від 22.05.2019р. не відповідає вимогам нормативних документів. Між митним органом та декларантом позивача проводилася процедура консультацій в усному та електронному порядку. Надане платіжне доручення №SCWO1905130003E від 13.05.2019р. на суму 13000 євро, не може вважатися належним підтвердженням заявленої митної вартості товару, оскільки його складено раніше факту купівлі продажу згідно рахунку №01/05/2019 від 16.05.2019р., не містить відомостей щодо товару та не відповідає числовим значенням про вартість. Крім того, відповідачем викладено обґрунтування неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості та правомірності застосування відомостей.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за клопотаннями сторін.
Перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачем до митного органу подана електронна митна декларація №UА110080/2019/003340 на транспортний засіб марки VW, модель КОМБІ, номер кузова VIN - НОМЕР_1 із задекларованою митною вартістю на рівні 13300,00 євро.
28.05.2019р. Дніпропетровською митницею ДФС винесене рішення про коригування митної вартості №UА110080/2019/100029/1, відповідно до якого митна вартість скорегована за другорядним методом визначення митної вартості 2г резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України за результатами проведеного обчислення з урахуванням значення вартості системи SchwackeNet, здійсненого за запитом митного органу на автомобіль VIN- НОМЕР_1 (17850 євро) та вартості транспортування згідно листа позивача від 22.05.2019р. (100 євро) та складає 17950 євро.
В рішення про коригування митної вартості зазначено, зокрема, що поставка транспортного засобу заявлена до митного контролю на підставі рахунку від 16.05.2019р. №01/05/2018, відповідно до якого компанія Eurorxper продає громадянину України ОСОБА_1 автомобіль VIN- НОМЕР_1 за ціною 13200 євро. Відповідно до вказаного документу оплата здійснюється у формі переказу коштів. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару до митного контролю не надано. З метою підтвердження заявленого рівня вартості декларантом надано довідку від 22.05.2019 року, відповідно до якої вартість доставки автомобіля складає 100 євро. Надана до митного оформлення довідка від 22.05.2019 року не відповідає вимогами вищезазначених нормативних документів. Таким чином, унеможливлено перевірка заявленого декларантом числового значення вартості відповідно до вимог ст.54 МКУ. Відповідно до гр.31 ЕМД, транспортний засіб має пошкодження, що мають вплив на його вартість. При цьому, в наданих до митного оформлення документах відсутнє посилання на вказані пошкодження на момент продажу товару. У складі електронного повідомлення декларанта додатково надано документ " підтвердження платежу готівкою" від 13.05.2019р. Вказаний документ не кореспондується за датою складання з рахунком на продаж оцінюваного товару від 16.05.2019р. Наданий документ під назвою «підтвердження платежу готівкою» від 13.05.2019р. на суму 13000 євро не містить відомостей щодо товару, оплату якого здійснено, та не кореспондується за сумою з вартістю оцінюваного товару за рахунком від 16.05.2019р. (13200 євро), наданий документ підтвердження платежу готівкою від 13.05.2019р. не містить реквізитів, що можуть бути ідентифіковані з оцінюваним товаром.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України).
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).
Згідно з ч. 2 ст.VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами 4 та 5 ст.58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Частиною 1 та ч. 2 ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу ч.5 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Як зазначалося вище, неможливість перевірки та обчислення суми, що підлягає сплаті, або була сплачена, в оскаржуваному рішення, пов'язана із тим, що до митного контролю не надано документами, що підтверджують митну вартість товарів, а саме банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. А також наданий документ «підтвердження платежу готівкою» від 13.05.2019р. не кореспондується за датою складання з рахунком на продаж оцінюваного товару від 16.05.2019р.та не кореспондується за сумою з вартістю оцінюваного товару за рахунком від 16.05.2019р. (13200 євро).
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Згідно з ч.7 ст.58 МК України платежі не обов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей.
Аналогічна позиція, щодо умов оплати, викладена у постанові Верховного Суду від 23.07.2019р. у справі №1140/3242/18 (адміністративне провадження №К/9901/15046/19,://reyestr.court.gov.ua/Review/83220745).
Також безпідставним є посилання відповідача на неможливість перевірки правильності визначення митної вартості за першим методом, внаслідок того, що надана до митного оформлення довідка від 22.05.2019 року не відповідає вимогами нормативних документів, оскільки при визначенні митної вартості за резервним метод, митним органом проведено обчислення з урахуванням, в тому числі вартості транспортування саме згідно листа від 22.05.2019р. (100 євро).
Позивачем надано до суду лист компанія Eurorxper, що позивачем були сплачені грошові кошти у розмірі 13000 євро шляхом їх перерахування на рахунок компанії Eurorxper згідно з банківським платіжним дорученням від 13.05.2019 року, та грошові кошти у розмірі 200 євро сплачені Сергієнком на користь компанії Eurorxper 16.05.2019 року в офісі компанії готівкою.
Стосовно застосування програмного комплексу SchwackeNet, суд зазначає наступне.
На виконання статті 8 Закону України «Про судову експертизу» та статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 була затверджена Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відповідно до пункту 7.35 якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності цінових даних колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.
Довідкові дані, які використовуються під час оцінки й отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження) (підпункт 7.53.5 пункту 7.53 Методики).
У пункті 10 Додатку 8 «Перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням» до Методики зазначений періодичний довідник "SuperSCHWACKE" - Eurotax, Швейцарія.
В даному випадку, відповідачем надано до матеріалів справи роздруківка з інформаційної цінової системи Schwackenet.Code: 20525093 без перекладу. Разом з тим, як зазвичай такі витяги з інформаційної цінової системи Schwackenet містять відомості щодо вартості продажу з ПДВ та вартості купівлі з ПДВ, які відрізняються, та в даному випадку становлять 17850,00 євро та 14950,00 євро. При цьому митним органом не надано обґрунтованих пояснень щодо визначення митної вартості саме у розмірі 17850,00 євро.
Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не було встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, які необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації. Крім того, вказане свідчить про безпідставність застосування резервного методу визначення митної вартості.
Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів), який застосовано без достатніх на те підстав.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року в адміністративній справі № 160/10278/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено відповідно до ст.243 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва