28 травня 2020 р.Справа №347зп-20/160/5810/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису від 04.11.2019р., скасування постанови про накладення штрафу №65/0412 від 04.12.2019р., -
27.05.2020р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради та просить:
- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 04.11.2019р., який видано фізичній особі-підприємцю позивачеві щодо проведення позапланової перевірки об'єкта містобудування, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 прим АДРЕСА_2 ;
- скасувати постанову №65/0412 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності від 04.12.2019р., якою фізичну особу-підприємця позивача визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 72252 грн.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить:
- зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №65/0412 відносно ФОП " ОСОБА_1 ".
Розглянувши вищевказану заяву заявника про забезпечення позову та вивчивши надані до нього документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення зазначеної заяви заявнику без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або оригінал платіжного доручення, із зазначенням у ньому всіх необхідних реквізитів, зокрема, ПІБ платника - позивача, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про виконання платіжного доручення.
Як вбачається із доданих до заяви про забезпечення позову документів, позивач на підтвердження сплати судового збору надав суду копію квитанції №Е147-5М4Н-Х1ВА-Н680 від 27.05.2020р., яке не є оригіналом платіжного документа та не містить відмітки про її виконання, а отже зазначена копія квитанції не є належним доказом сплати судового збору за подання позивачем даного позову до суду.
Тобто, як вбачається з доданих до заяви про забезпечення позову документів, заявником не додано до вказаної заяви оригіналу відповідної квитанції або платіжного доручення про сплату судового збору в порушення вимог ст. 4 Закону України “Про судовий збір” та ч.4 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, у відповідності до ч.1, ч.2 ст.9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, на виконання наведених норм, судом було перевірено зарахування судового збору, сплаченого позивачем за подання заяви про забезпечення позову згідно копії квитанції №Е147-5М4Н-Х1ВА-Н680 від 27.05.2020р., до спеціального фонду державного бюджету України та встановлено відсутність такого зарахування.
За приписами ч.7 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову не відповідає вимогам, встановленим ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому зазначена заява підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.7 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 152, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/5810/20 - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
На період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на ухвалу суду продовжується на строк дії такого карантину згідно до п.3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва