ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.05.2020Справа № 905/278/20
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля"
до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця"
про стягнення 24 941,17 грн.
Представники сторін: не викликалися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення вартості нестачі у сумі 24 941, 17 грн., яка виникла у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу (вугілля), відправленого:
- у вагонах №№59953828, 52589033, 54040589 по накладній №52459385;
- у вагоні №53512018 по накладній №52456829;
- у вагоні №62197900 по накладній №52480134;
- у вагонах №№ 53170379, 54039318 по накладній №52618519;
- у вагонах №№53545489, 60038833, 55335343 по накладній №52641875.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.02.2020 року передано матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" за встановленою підсудністю до господарського суду м. Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 24.03.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №01030 53812922 та №01030 53812930.
07.04.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" відповідно до Технічних умов завантажив вугілля кам'яне:
- у вагони №59953828 в кількості 69 700 кг, № 52589033 в кількості 69 800 кг, №54040589 в кількості 69 700 кг по накладній №52459385 від 07.11.2019;
- у вагон №53512018 в кількості 68 900 кг по накладній №52456829 від 07.11.2019;
- у вагон №62197900 в кількості 69 700 кг по накладній №52480134 від 08.11.2019;
- у вагони № 53170379 в кількості 69 400 кг, № 54039318 в кількості 69 700 кг по накладній №52618519 від 17.11.2019;
- у вагони № 53545489 в кількості 68 600 кг, № 60038833 в кількості 69 800 кг, № 55335343 в кількості 69 600 кг по накладній №52641875 від 19.11.2019, та передав вказаний вантаж для перевезення залізниці.
Згідно з накладними №52459385, №52456829, №52480134, №52618519, №52641875 залізниця прийняла у ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на станції Добропілля Донецької залізниці зазначене вугілля для перевезення і зобов'язалась доставити його на станцію Кривий Торець Донецької залізниці ТОВ "Донінтервугілля".
На станції Слов'янськ Донецької залізниці було проведено комісійну перевірку маси вантажу, за результатами якої виявлено, що частина товару у вагонах була втрачена, про що складено відповідні комерційні акти №492006/249, №492006/250, №492006/251, №492006/252, №492006/254 від 11.11.2019, №492006/256, №492006/257 від 20.11.2019, №492006/258, №492006/259, №492006/260 від 23.11.2019.
За доводами позивача, відповідач як перевізник належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість нестачі вугілля встановленої у комерційних актах, яка за розрахунком позивача складає 24 941,17 грн.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно частини 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно частини 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України.
Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Судом встановлено, що відповідно до накладних №52459385, №52456829, №52480134, №52618519, №52641875 залізниця прийняла на станції Добропілля Донецької залізниці у позивача вугілля кам'яне, яке було навантаження нижче бортів.
Згідно з ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Згідно із ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Як встановлено судом, на станції Слов'янськ Донецької залізниці були складені комерційні акти №492006/249, №492006/250, №492006/251, №492006/252, №492006/254 від 11.11.2019, №492006/256, №492006/257 від 20.11.2019, №492006/258, №492006/259, №492006/260 від 23.11.2019.
Так, відповідно до комерційного акту №492006/249 при контрольному переважуванні вагону №59953828 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 84250 кг, тара - 23400 кг, нетто - 60850 кг, що менше вантажного документу на 8850 кг. Поверхня вантажу нижче бортів на 500 мм, немаркована, нерівномірна, потоптана. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №492006/250 при контрольному переважуванні вагону №52589033 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 85000 кг, тара - 23400 кг, нетто - 61600 кг, що менше вантажного документу на 8200 кг. Поверхня вантажу нижче бортів на 500 мм, немаркована, нерівномірна, потоптана. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №492006/251 при контрольному переважуванні вагону №54040589 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 85600 кг, тара - 23700 кг, нетто - 61900 кг, що менше вантажного документу на 7800 кг. Поверхня вантажу нижче бортів на 500 мм, немаркована, нерівномірна, потоптана. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №492006/252 при контрольному переважуванні вагону №53512018 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 82100 кг, тара - 21800 кг, нетто - 60300 кг, що менше вантажного документу на 8600 кг. Поверхня вантажу нижче бортів на 500 мм, немаркована, нерівномірна, потоптана. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №492006/254 при контрольному переважуванні вагону №62197900 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 92350 кг, тара - 23400 кг, нетто - 68950 кг, що менше вантажного документу на 750 кг. Над 1-6 люком ліворуч поглиблення розміром 600*500мм. Маркування порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №492006/256 при контрольному переважуванні вагону №53170379 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 81650 кг, тара - 23600 кг, нетто - 62550 кг, що менше вантажного документу на 6850 кг. Поверхня вантажу нижче бортів на 300-400 мм, немаркована, нерівномірна, потоптана. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №492006/257 при контрольному переважуванні вагону №54039318 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 87800 кг, тара - 23600 кг, нетто - 64200 кг, що менше вантажного документу на 5500 кг. Поверхня вантажу нижче бортів на 300-400 мм, немаркована, нерівномірна, потоптана. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №492006/258 при контрольному переважуванні вагону №53545489 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 89500 кг, тара - 21800 кг, нетто - 67700 кг, що менше вантажного документу на 900 кг. Над 1-7 люком ліворуч поглиблення розміром 1050*700*1000мм. Маркування порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №492006/259 при контрольному переважуванні вагону №60038833 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 92300 кг, тара - 23700 кг, нетто - 68600 кг, що менше вантажного документу на 1200 кг. Над 1-7 люком ліворуч поглиблення розміром 1050*700*1000мм. Маркування порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №492006/260 при контрольному переважуванні вагону №55335343 на справних 200-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 92000 кг, тара - 23300 кг, нетто - 68700 кг, що менше вантажного документу на 900 кг. Над 1-7 люком ліворуч поглиблення розміром 1050*700*1000мм. Маркування порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
З матеріалів справи вбачається, що вищевказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому визнаються судом належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладних, фактичній масі вантажу, та недостачі вантажу, який перевозився у вагонах.
Доказів заперечень відповідача щодо форми, порядку складання, змісту вказаного комерційного акту та посадових осіб, які його підписали, а також факту опротестування його з боку сторін відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
Суд зауважує, що для визначення розміру збитків не є обов'язковим надання доказів понесення витрат з оплати вантажу. Документом, що підтверджує розмір збитків може бути в тому числі довідка про вартість вантажу.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/23346/16.
Згідно довідки відправника ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" вартість 1 тони відвантаженого вугілля у вагонах №59953828, № 52589033, №54040589 по накладній №52459385, у вагоні №53512018 по накладній №52456829, у вагоні №62197900 по накладній №52480134, у вагонах № 53170379, № 54039318 по накладній №52618519, у вагонах № 53545489, № 60038833, № 55335343 по накладній №52641875 становить 585,46 грн. з ПДВ.
З огляду на наведене, заперечення відповідача проти позову з посиланням на відсутність належних доказів сплати вартості вантажу не приймаються судом до уваги, оскільки як зазначено в 2.7. роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
Статтями 130, 133 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач вантажу має право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Пунктом 2 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130 - 137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. № 334, встановлено, що згідно з статтею 133 Статуту передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: "Право на пред'явлення претензії та позову передано (найменування організації)". Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.
Так, відповідно до переуступного напису, зробленого на накладних №52459385, №52456829, №52480134, №52618519, №52641875 за підписом директора ТОВ "Донінтервугілля", право на пред'явлення позову передано ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля".
Відповідно до ч .2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
В залізничних накладних відсутні відомості про те, що спірні вантажі були відправлені вантажовідправником вантажоодержувачу у вологому стані.
Тільки у накладній №52480134 зазначено, що вуггіля кам'яне марки г-газовий, вантаж в твердому стані з вологістю не більше 7,0%.
Один із основних показників якості вугілля кам'яного є волога. Згідно з ДСТУ 4083:2012 "Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях" для вугілля першої та другої категорії марок ДГ, Г загальна волога на робочий стан палива має бути не більше ніж 12,0% (п. 4.1).
Таким чином, вугілля марки Г- газовий волога становить 7%, тобто не перевищує гранично допустиму норму.
Відповідно до розділу 1 ДСТУ 4082-2002 "Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу", затвердженого наказом Держстандарту України від 19.03.2002 за №163, цей стандарт поширюється на антрацит, кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, а також на продукти їх перероблення (в подальшому - паливо) і встановлює метод визначання грануло-метричного складу палива.
З урахуванням визначення національними стандартами України кам'яного вугілля як твердого мінерального палива, при видачі вантажу з кам'яним вугіллям застосовується норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), яка становить 1 % маси вантажу, що зазначена в перевізних документах.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №59953828, з урахуванням природної втрати, складає 4773,26 грн. із розрахунку: 8,153 т х 585,46 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №52589033, з урахуванням природної втрати, складає 4392,12 грн. із розрахунку: 7,502 т х 585,46 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №54040589, з урахуванням природної втрати, складає 4158,52 грн. із розрахунку: 7,103 т х 585,46 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №53512018, з урахуванням природної втрати, складає 4631,57 грн. із розрахунку: 7,911 т х 585,46 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №62197900, з урахуванням природної втрати, складає 31,03 грн. із розрахунку: 0,053 т х 585,46 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №53170379, з урахуванням природної втрати, складає 3604,09 грн. із розрахунку: 6,156 т х 585,46 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №54039318, з урахуванням природної втрати, складає 2811,96 грн. із розрахунку: 4,803 т х 585,46 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №53545489, з урахуванням природної втрати, складає 125,29 грн. із розрахунку: 0,214 т х 585,46 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №60038833, з урахуванням природної втрати, складає 293,90 грн. із розрахунку: 0,502 т х 585,46 грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №55335343, з урахуванням природної втрати, складає 119,43 грн. із розрахунку: 0,204 т х 585,46 грн.
При здійсненні перевірки наданого позивачем розрахунку ціни позову, судом встановлено, що останній є вірним, а загальна сума збитків, заподіяних позивачу внаслідок втрати частини вантажу з вини перевізника, з урахуванням норми природних втрат, становить 24 941,17 грн.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуюче вищенаведене та приймаючи до уваги, що залізницею не збережено вантаж, прийнятий до перевезення, доказів на підтвердження того, що недостача поставленого вантажу сталася не з вини відповідача, АТ "Українська залізниця" не подано, розмір завданих збитків в сумі 24 941,17 грн відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів відшкодування збитків у вказаній сумі відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача фактичних збитків, які виникли під час перевезення вантажу останнім, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 79, 123, 129, ст. ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (84404, Донецька обл., м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22; ідентифікаційний код 40150216) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, буд. 1А, ідентифікаційний код 37014600) вартість нестачі вугілля у розмірі 24 941 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сорок одна) грн 17 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. М. Мудрий