ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.05.2020Справа № 910/7257/20
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Актив Спец Пром» (м. Київ)
Про забезпечення позову
Особи, які можуть отримати статус учасників справи:
1. Міністерство оборони України (м. Київ)
2. Акціонерне товариство «Банк Альянс» (м. Київ)
Суддя Ващенко Т.М.
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Актив Спец Пром» (далі - заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову шляхом:
- заборони Акціонерному товариству «Банк Альянс» перераховувати кошти на користь міністерства оборони України на підставі письмових вимог останнього по банківській гарантії № 2137-20 від 06.04.20. до вирішення судової справи по суті.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд встановив викладене далі.
Заяву обґрунтовано наступним.
Міністерством оборони України було оголошено про проведення процедури закупівлі та оприлюднено відповідне оголошення про проведення процедури відбору учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони. Заявник подав відповідну тендерну документацію для участі у вказаній процедурі закупівлі та надало забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії АТ «Банк Альянс» № 2137-20 від 06.04.20., відповідно до якої АТ «Банк Альянс» зобов'язується сплатити Міністерству оборони України суму повного тендерного забезпечення протягом п'яти банківських днів після отримання вимоги Міністерства оборони України з підстав невиконання заявником (як Принципалом) передбачених тендерною пропозицією зобов'язань, зокрема, відмови або неучасті учасника в переговорах, призначених замовником (Міністерством оборони України) у визначену замовником дату їх проведення. 22.04.20. Міністерством оборони України було розміщено повідомлення про визначення його тендерним комітетом заявника учасником переговорів та призначення таких переговорів на 27.04.20. Заявник вказує, що зважаючи на запровадження на всій території України карантину, уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Актив Спец Пром» не була повідомлена належним чином про проведення переговорів та не мала можливості прибути для участі в переговорах у визначену дату. Натомість, рішенням тендерного комітету Міністерства оборони України було прийнято рішення про відхилення цінової пропозиції заявника у зв'язку з його відмовою або неучастю у переговорах, визначених замовником. Вказане, за твердженням заявника, зумовить звернення його з позовом до суду про визнання протиправним та скасування вказаного рішення тендерного комітету. При цьому 20.05.20. АТ «Банк Альянс» звернулось до заявника з вимогою перерахувати кошти для покриття можливих витрат за гарантією № 2137-20 від 06.04.20., оскільки отримало 08.05.20. від Міністерства оборони України вимогу про сплату суми забезпечення за гарантією № 2137-20 від 06.04.20. Заявник стверджує, що виконання АТ «Банк Альянс» вимоги Міністерства оборони України може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист права Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Актив Спец Пром», за захистом якого він має намір звернутись до суду, оскільки такий захист не зможе відбутися в межах розгляду однієї справи та потребуватиме нових звернень до суду з іншими позовами.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як передбачено в ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При оцінці збалансованості інтересів сторін судом враховано, що звернення Міністерства оборони України до АТ «Банк Альянс» з вимогою про сплату грошових коштів за банківською гарантією не є беззаперечною підставою для застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову.
Позивачем не вказано яким чином невжиття заходів забезпечення позову, які він просить вжити суд, може ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відтак, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Актив Спец Пром» про вжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.
Таким чином, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Актив Спец Пром» про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі викладеного, враховуючи положення Глави 8 Розділу І ГПК України, оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Актив Спец Пром» по сплаті судового збору в сумі 1051,00 грн за розгляд заяви про забезпечення позову, відшкодуванню та поверненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 123, 136-140, 234, 235 ГПК України Господарський суд міста Києва
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Актив Спец Пром» в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 28.05.20. та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Ващенко