27.05.2020 справа № 908/1246/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали
за позовом приватного підприємства «ИКТУС» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, пр-т Б. Хмельницького , буд. 23)
до відповідача публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14) в особі Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьмана Сагайдачного, буд. 15)
про стягнення 63858,13 грн.
Приватне підприємство «ИКТУС» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 63858,13 грн., які складаються з 50122,78 грн. переплати за договором про постачання електричної енергії № 1170 від 03.05.2007, 8875,51 грн. пені, 2606,38 грн. інфляційних втрат та 2253,46 грн. 3% річних. Позов обґрунтований ст.ст. 611, 625, 693, 714 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2020 справу № 908/1246/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За визначенням п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Приписами ст. 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 2 ст. 80 ГПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач зазначає, що на ним адресу відповідача у січні, вересні 2019 року та у квітні 2020 року направлялись претензії про повернення надлишково сплачених за договором грошових коштів і у зв'язку з тривалим неповерненням відповідачем цих коштів після зміни енергопостачальника наявні підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Однак належних доказів на підтвердження вказаних обставин позивач до позовної заяви не додав. При цьому позивач не зазначив, що такі докази не можуть бути подані разом із позовною заявою (п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК).
До матеріалів позовної заяви надано копію заяви вих. № 21 від 03.09.2019, претензію вих.№ 3004-А від 30.04.2020, проте докази їх направлення на адресу відповідача відсутні. Розрахунок пені здійснено за пів року з 01.01.2019 по 30.06.2019; в розрахунку інфляційних втрат зазначено січень 2019 року та січень 2020 року, з визначенням коефіцієнтів у вказані місяці та середнього коєфіцієнту; розрахунок 3% річних здійснено з 01.01.2019 по 30.06.2020. При цьому, жодних пояснень щодо визначення таких періодів нарахувань ані у позовній заяві, ані у розрахунках позивачем не наведено та не зазначено з якої дати, як він вважає, починається прострочення відповідачем обов'язку щодо повернення зайво сплачених за договором грошових коштів та відповідно, виникає право позивача на нарахування штрафних санкцій.
Пунктом 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається з позовної заяви № б/н від 19.05.2020, позивачем в додатках до позову перелічені всі документи, які були надані ним разом з позовною заявою до суду.
Проте, в порушення вищевказаного п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, ні в позовній заяві, ні в додатках до неї не наведено попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи. В прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 2102,00 грн. судового збору, а також понесені поштові та банківські витрати в сумі 125,00 грн. Жодних пояснень та розрахунків, з чого складається сума 125,00 грн. позивачем не надано.
Пунктом 1 ч. 1 статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За визначенням ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Належним доказом направлення копії заяви з додатком іншим учасникам судового процесу відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (надалі - Правила), є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення.
Відповідно до п. 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії заяви та доданих до неї документів є оригінал розрахункового документу та оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта, заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до заяви.
Позивачем в якості доказів направлення позовної заяви та додатків до неї відповідачу надано поштову накладну від 19.05.2020 та опис вкладення від 19.05.2020 щодо направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу філії - Мелітопольського міськрайонного району електричних мереж.
Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Згідно зі ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України, філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола. Зазначена правова позиція викладена у п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”.
Відсутність доказів направлення копії позовної заяви та доданих до нреї документів на адресу юридичної особи відповідача (оригіналу розрахункового документу та опису вкладення) не може бути прийнята судом, як належний доказ дотримання порядку надсилання відповідачу позовної заяви та долучених до неї документів згідно ст. 172 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви ПП «ИКТУС» та надання позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків у термін 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, але не пізніше 15.06.2020.
Згідно ч. 1 ст. 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 176, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву приватного підприємства «ИКТУС» про стягнення 63858,13 грн. залишити без руху.
2. Надати приватному підприємству «ИКТУС» строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали, але не пізніше 15.06.2020, шляхом направлення суду:
- попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи (зокрема щодо поштових та банківських витрат);
- доказів направлення наведених позивачем у позовній заяві претензій на адресу відповідача, а також доказів їх отримання відповідачем (за наявності);
- письмових пояснень та нормативних обґрунтувань щодо нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних та визначення періодів нарахування цих санкцій (зокрема, з якої дати починається прострочення відповідачем обов'язку щодо повернення зайво сплачених за договором грошових коштів та відповідно, виникає право позивача на нарахування штрафних санкцій), та чіткого розрахунку з визначенням періодів нарахування по кожній окремо вимозі;
- належних доказів направлення копії позовної заяви та додатків до неї на юридичну адресу відповідача (оригінал розрахункового документі та опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням одержувача, заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до позовної заяви);
- витребувану інформацію та докази її направлення на адресу відповідача надати до суду у вказаний вище строк.
Суд звертає увагу, що 15.06.2020 є останнім днем строку, коли суд має отримати документи щодо усунення вищевказаних недоліків.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5009.
Контактні дані господарського суду Запорізької області: веб-сайт https://zp.arbitr.gov.ua; е-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua; телефони: контакт-центр: 0-800-501-492 (безкоштовно по всій території України).
Копію даної ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала підписана 27.05.2020
Суддя В.В. Левкут