Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
про призначення експертизи
"20" травня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/324/18
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.,
за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.
розглядаючи справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Спіка" ( м. Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (с. Кам'яний Брід, Коростишівського р-ну, Житомирської області)
про стягнення 15 816 072,00грн (в редакції заяв про збільшення розміру позовних вимог №22/8-Л-5 від 22.08.18 та №22/1-Л-3 від 22.01.19р.)
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (с. Кам'яний Брід, Коростишівського р-ну, Житомирської області) до Закритого акціонерного товариства "Спіка" (м. Київ) про визнання відсутнім права власності на нерухоме майно та скасування записів про проведену державну реєстрацію прав на нерухоме майно
за участю представників сторін:
від позивача: Данильчук М.Я., керівник; Кравчук В.І., адвокат, ордер серія ЖТ №46651 від 20.04.18р.
від відповідача: Кока В.А, адвокат, ордер ЖТ№38176 від 12.07.17р., Мороз А.С., адвокат, ордер КВ №265601 від 09.01.19р.
В підготовчому засіданні 13.05.20 р. оголошувалась перерва до 14:30год. 15.05.20р. та до 14:30год. 20.05.20р. на підставі ст. 183 ГПК України
,
Господарським судом Житомирської області у складі судді Машевської О.П. з 12.11.19року справа № 906/324/18 розглядається за первісним позовом ЗАТ "Спіка" до ТОВ "Лабрадорит" про стягнення 15 816 072,00грн (в редакції заяв про збільшення розміру позовних вимог №22/8-Л-5 від 22.08.18 та №22/1-Л-3 від 22.01.19р.) (надалі - Первісний позов, ЗАТ "Спіка") та зустрічним позовом ТОВ "Лабрадорит" до ЗАТ "Спіка" про визнання відсутнім у позивача за первісним позовом права власності на нерухоме майно та про скасування за ним всіх записів про проведену державну реєстрацію прав на це нерухоме майно (надалі - Зустрічний позов, ТОВ "Лабрадорит").
Відповідно до ухвали суду від 12.11.19р. у справі № 906/324/18 позовні вимоги за Зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з Первісним позовом.
Одночасно цією ухвалою суду вжито необхідні процесуальні заходи щодо підготовки розгляду справи у підготовчому засіданні 23.12.19р.
Хронологія процесуальних дій , вчинених у підготовчому засіданні 23.12.19р.
В підготовчому засіданні розпочато розгляд клопотання ТОВ "Лабрадорит" від 12.11.19р. (вх.№ г/с 02-44/1774/19 від 12.11.19р.) про призначення комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи в частині питань, які позивач за Зустрічним позовом вважає за необхідне поставити перед судовим експертом ( надалі у тексті - Клопотання про судову експертизу від 12.11.19р.).
Представники ЗАТ "Спіка" заперечили проти винесення на розгляд судового експерта питань, сформульованих у Клопотанні про судову експертизу від 12.11.19р. в редакції ухвали суду від 02.11.18р., скасованої в апеляційному порядку.
Хронологія процесуальних дій, вчинених у підготовчому засіданні 17.01.20р.
Представники ЗАТ "Спіка" просили на вирішення судового експерта винести питання у запропонованій ними редакції з незначним коригуванням та доручити проведення судової експертизи запропонованій ними експертній установі (заява про відкликання клопотань про проведення судової будівельної-технічної експертизи за вих. №12/7 від 02.07.19р. ( вх. № г/с 18419 від 12.07.19р) та заява № 07/11-2 від 07.11.19р. (вх. № г/с 30413 від 08.11.19р.) (надалі у тексті - питання ЗАТ "Спіка" від 12.07.19р.). Представники ТОВ "Лабрадорит" подали відповідне заперечення від 20.12.19р. ( вх. № г/с 34961/19 від 20.12.19р.).
В цьому підготовчому засіданні продовжено розгляд Клопотання про судову експертизу від 12.11.19р.
Представники ТОВ "Лабрадорит" в усній формі пояснили, що на вирішення судового експерта необхідно винести питання, в редакції поданого ними пояснення до комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи 17.01.20р. ( вх.№ г/с від 17.01.20р.) ( надалі - питання від ТОВ "Лабрадорит" від 17.01.20р.) та не враховувати питання, викладені у Клопотанні про судову експертизу від 12.11.19р. Представник ТОВ "Лабрадорит" в усній формі підтвердив, що стороною спору подано остаточну редакцію питань для судової експертизи.
Хронологія процесуальних дій, вчинених у підготовчому засіданні 13.02.20р.
В цьому підготовчому засіданні розпочато розгляд клопотання ТОВ "Лабрадорит" від 13.02.20р. (вх. № г/с 02-44/216/20 від 13.02.20р.) про призначення комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та товарознавчої експертизи в частині питань, які сторона за Зустрічним позовом вважає за необхідне поставити перед судовим експертом ( надалі - Клопотання про судову експертизу від 13.02.20р.).
Представники ЗАТ "Спіка" заявили усне клопотання надати їм можливість підготувати письмові заперечення на питання від ТОВ "Лабрадорит", викладені у Клопотанні про судову експертизу від 13.02.20р.
У підготовчому засіданні оголошено перерву до 26.02.20р., до 13.03.20р. та до 17.03.20р. Підготовче засідання відкладено на 23.04.20р. та на 13.05.20р. У підготовчому засіданні 13.05.20р. оголошено перерву до 15.05.20р. та до 20.05.20р.
Хронологія процесуальних дій, вчинених у підготовчих засіданнях 13.05.20р., 15.05.20р. та 20.05.20р.
Представники ТОВ "Лабрадорит" просити задовольнити Клопотання про судову експертизу від 13.02.20р. у повному обсязі як щодо питань, які сторона просить винести на вирішення судового експерта, так і щодо експертної установи, якій просить доручити проведення судової експертизи.
Представники ЗАТ "Спіка" просили врахували питання, сформульовані в редакції від 12.07.19р. з певним коригуванням та їхню позицію щодо вибору експертної установи, врахувавши можливість проведення судової експертизи у справі судовими експертами недержавних експертних установ у розумні строки.
Суд також ознайомився з матеріалами чотирьох томів справи № 4/5007/37/12.
Розглянувши на стадії підготовчого провадження Клопотання про судову експертизу від 13.02.20р. (ініційоване ТОВ "Лабрадорит") за правилами ч.1 ст. 183 та ч. 3 ст. 198 Кодексу щодо забезпечення головуючим додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій та спрямування судового розгляду на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, суд виходить з наступного.
1. За змістом ст.ст. 181, 182 та 184 ЦК України, а також ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (чинний з 03 серпня 2004 року, з наступними змінами, доповненнями, викладений в подальшому в редакції Закону № 1878-VI від 11.02.2010, з наступними змінами , доповненнями та в редакції Закону № 834-VIII від 26.11.2015, також з наступними змінами та доповненнями) об'єктом права власності (інших речових прав та обтяжень) є нерухомі речі визначені індивідуальними ознаками, тобто такими , якими наділена тільки ця річ, що вирізняє її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.
2. Цивільне законодавство розрізняє право володіння як складову повноважень власника (ч.1 ст. 317 ЦК України).
Враховуючи специфіку речей в обороті, володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння) (п. п. 43, 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.18 р. у справі № 653/1096/16-ц).
3. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини вважає, що ситуація , коли факти, які вже бути встановлені остаточним рішенням в одній справі , пізніше були відкинуті судами у новій справі між тими самими сторонами, є аналогічною ситуації, коли після відновлення провадження рішення, яке набрало законної сили та підлягало виконанню, було повністю скасовано. Така ситуація, визнав суд, порушує принцип юридичної визначеності ( п. 33 рішення у справі "ТОВ "БУШБМ-Плюс" проти України" від 06.06.19р.).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.04.14 р. ( вступило в законну силу 08.09.14 р.) у справі №4/5007/37/12 на підставі п. 3 ч. 1 статті 388 ЦК України витребувано від ТОВ "Лабрадорит" на користь ЗАТ "Спіка" саме як об'єкт нерухомого майна Модуль 102х24, літера Б, площа - 2394,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстрований за ТОВ "Лабрадорит" з назвою будівля модульного типу площею 2394,2 кв. м. (літера Б) (надалі у тексті об'єкт експертного дослідження - Будівля модульного типу площею 2394,2кв.м.).
На стадії призначення судової експертизи суд не розглядає та не оцінює доводи та заперечення сторін спору щодо інших можливих варіантів ідентифікації спірного об'єкта чи то за назвою, чи то за літерою, інакше , ніж це визначено у рішенні Господарського суду Житомирської області від 14.04.14 р. у справі №4/5007/37/12.
5. За загальним правилом той, хто має будь-яке право, може його здійснювати, навіть якщо через це виникне шкода для іншого. Ще римські юристи говорили: Qui jure suo utitur, nemini facit injuriam («Хто використовує своє право, не порушує прав будь-кого»).
Особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості (принцип реєстраційного підтвердження володіння), набуває щодо нього всі правомочності власника, визначені у ст. 317 ЦК України, навіть тоді, коли використовує таке майно протиправно ( п. 87, 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.18 р. у справі № 653/1096/16-ц).
Правомочність розпорядження річчю має широке практичне застосування, і полягає не тільки у вчиненні правочину щодо такої речі ( продаж, дарування, міна, застава тощо), але й дій щодо її фізичної зміни (руйнування, знищення , покращення, тощо). У статті 349 Цивільного кодексу України знищення майна визнається однією із підстав припинення права власності.
6. Особа-добросовісний набувач, у якої власником витребувано майно ( річ) за правилами п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, вправі розраховувати на обґрунтовану компенсацію чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (постанови від 21.08.19р. у справі № 569/4373/16-ц , від 12.06.19 року у справі № 487/10128/14-ц, від 07.09.19 р. у справі №2004/1979/12).
ТОВ "Лабрадорит" таким правом скористалось ( рішення суду у справі) .
7. Частиною 3 ст. 386 ЦК України власнику гарантується право на відшкодування майнової шкоди, а згідно статті 147 ГК України - збитків.
Згідно з ч.1 ст. 22 ЦК України, яка має назву "Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди" особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто "шкода" є родовим поняттям щодо поняття "збитки".
Збитки-це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п. 5.33. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.19р. у справі № 920/715/17).
Правило п.1 ч.2 ст. 22 Кодексу розрізняє окремо "втрати від пошкодження майна" та "витрати для його відновлення". При цьому саме до другого випадку у нормі застосоване словосполучення "реальні збитки".
В свою чергу, "втрата" є наслідком протиправної дії причини - знищення або пошкодження речі (причина-наслідок). Тобто, знищення або пошкодження речі є причиною завдання збитків. Поява у складі збитків такого елементу як "витрати" , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, має значення для дії принципу відшкодування збитків у повному обсязі, закріпленого у ч. 3 ст. 22 Кодексу.
Втім, незважаючи на те, що самі по собі терміни не є правовими нормами і не встановлюють прав та обов'язків суб'єктів, окремі терміни можуть розглядатися як такі, що визначають або межі застосування відповідних положень законодавства, або зміст та обсяг прав та обов'язків суб'єктів, тощо.
Так, визначити розмір "витрат" на відновлення майна неможливо без визначення розміру "втрат від пошкодження майна".
Окрім того, правило ч. 3 ст. 22 ЦК України про те, що збитки відшкодовуються у повному обсязі слід застосовувати в контексті правила ч.4 цієї статті Кодексу про те, що відповідно до обставин справи майнова шкода може відшкодована в інший спосіб, наприклад, шляхом полагодження пошкодженої речі, що може здешевити витрати на її відновлення.
Не менш важливим є також розмежування підстав для відновлення пошкодженої (знищеної речі). Так, розмір збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (ст. 225 ГК України), тоді як позадоговірна шкода підлягає стягненню у повному обсязі (ст. 1166 ЦК України).
8. Принцип відшкодування збитків у повному обсязі в деліктних зобов'язаннях застосовується одночасно з дотриманням принципів справедливості та розумності з метою запобігання безпідставному збагаченню кредитора за рахунок боржника (постанови Верховного Суду у складі КГС від 20.12.2018 у справі № 916/2740/17 та 12.05.20 року у справі № 908/2646/18).
Підставою для відшкодування шкоди (збитків) є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Три перші елементи складу цивільного правопорушення доводить особа, майну якої заподіяно шкоду, четвертий елемент (відсутність вини) - особа, яка заподіяла майну шкоду (п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.11.19р. у справі № 910/20261/16; п. 5.34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.19 р. у справі № 920/715/17).
9. Відповідно до обставин інших господарських справ, що розглядались Господарським судом Житомирської області або ще перебувають у провадженні суду (2/870-НМ, 4/5007/37/12, 906/801/17, № 906/315/18, №906/324/18), між сторонами спору у цій справі продовжують існувати тривалі спірні відносини, що виникли внаслідок вчинених органом державної виконавчої служби виконавчих дій щодо примусового відчуження Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м. на прилюдних торгах 11.03.2005року. Попри те, що рішення Господарського суду Житомирської області від 18.01.11р. у справі №2/870-НМ, яким визнано недійсними прилюдні торги з продажу Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м, остаточно вступило в законну силу ще 04.04.2011року, між сторонами спору дотепер залишаються неврегульованими окремі спірні питання щодо цього об'єкта ( а.с. 23, т.1).
10. Завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, є, зокрема, справедливе вирішення спору (ч. ч.1 та 2 ст.2 ГПК України), а справедливість судового розгляду - є складовою ч.1 ст. 6 Конвенції.
Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази , надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.05.19р. у справі № 522/7636/14-ц).
11. Одним із засобів встановлення обставин справи є висновок судового експерта ( п.2 ч.2 ст. 73 ГПК України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Водночас предметом висновку експерта не можуть бути питання права ( ч.2 ст. 98 Кодексу).
Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування ( таку правову позицію поділяє Верховний Суд у постанові від 18.12.19р. у справі № 761/29966/16-ц).
У п.71 рішення від 01.06.2006р. у справі "Дульський проти України" Європейський суд з прав людини також підкреслив, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Оскільки у цій справі сторони спору одночасно мають статус позивача та відповідача , а предметом первісного позову ЗАТ "Спіка" є вимога про відшкодування збитків в сумі 8674039,20грн для відновлення первісного стану Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м., і ця вимога безпосередньо звернута до ТОВ "Лабрадорит", значення розгляду цієї справи для сторін спору є суттєвим та очевидним (15 ГПК України).
Встановлення як обставин пошкодження Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м., так і розміру завданих збитків у зв'язку з цим, є неможливим без залучення судових експертів, які володіють спеціальними знаннями та мають можливість безпосередньо обстежити об'єкт експертного дослідження на місцевості, зробити відповідні висновки щодо його технічного стану тощо.
12. За змістом п.п.1 та 2 ч.1 ст. 99 Кодексу, суд призначає експертизу у справі за сукупності певних умов.
В свою чергу, речення пункту 2 ч.1 статті 99 Кодексу є складносурядним. Складносурядним є складне речення, частини якого рівноправні за смислом і пов'язані сурядним зв'язком за допомогою, зокрема, сурядного розділового сполучника або. Таким чином, норма п.2 ч.1 ст. 99 Кодексу містить три рівноправні за смислом прості речення:
- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань (1);
- висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності (2);
- за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів (3).
13. У цій справі суд застосовує процесуальні норми щодо необхідності призначення у справі судової експертизи у поєднанні наступних умов:
- для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо (п.1 ч.1 ст. 99 Кодексу);
- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань ( перше просте речення п.1 ч.1 ст. 99 Кодексу).
Водночас, судом враховується, що висновок експерта не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу ( ст. 104 Кодексу).
14. Суб'єктом ініціювання Клопотання про судову експертизу від 13.02.20р., як вже мотивовано судом, є ТОВ "Лабрадорит".
В ході підготовчого засідання представники товариства неодноразово наголошували на тому, що сума заявлених ЗАТ "Спіка" збитків в розмірі 8674039,20грн для відновлення первісного стану Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м. є настільки значною, що вирішити спір між сторонами без встановлення певних обставин експертним шляхом для об'єктивності неможливо ( а.с. 67, т.9).
ТОВ "Лабрадорит" також доводить, що Клопотання про судову експертизу від 13.02.20р. заявлено здебільшого у контексті зустрічного позову, прийнятого до судового розгляду ухвалою суду від 12.11.19р. та через те, що кошти у сумі 323360,80грн, сплачені товариством на виконання рішення суду у справі №906/801/17 в рахунок відшкодування збитків, ЗАТ "Спіка" на спрямовувало на відновлення Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м. (а.с. 67, т.9).
У поданих до суду процесуальних заявах (клопотаннях) ТОВ "Лабрадорит" ще до збільшення ЗАТ "Спіка" розміру позовних вимог первісного позову в цій частині до суми 8674039,20грн, викладало доводи про те, що з метою визначення розміру збитків, заподіяних Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м. внаслідок часткового демонтажу та встановлення інших причин пошкодження її елементів, конструкцій, тощо доцільно було провести у справі судову експертизу (а. с. 96, 164, т.1)
Для надання кваліфікованої експертної відповіді на питання щодо вартості відновлювального ремонту Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м., доводило ТОВ "Лабрадорит" слід здійснити порівняльний аналіз стану будівлі на підставі офіційних даних інвентаризації, проектно-кошторисної документації на момент її набуття ЗАТ "Спіка" у 1994р. ( відповідачем в частині року допущена описка) з офіційними даними станом на момент витребування будівлі у 2014р. ( (а.с. 76,98 т.3).
З врахуванням викладеного, майновий інтерес сторони спору, що ініціювала питання проведення у цій справі судової експертизи є законним, обґрунтованим та відповідає меті підготовчого провадження.
15. Визнаючи факт часткового пошкодження Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м., сторони спору визнають або намагаються довести характер (тип, зміст, інше) таких пошкоджень різними засобами доказування , одночасно наполягаючи на їх належності, допустимості, достовірності тощо та заперечуючи наявність таких властивостей у засобів доказування іншої сторони спору. Станом на дату призначення у справі судової експертизи її матеріали складають десять томів по 250 аркушів кожен.
Так, ЗАТ "Спіка" доводить, що суттєві порушення конструктивних елементів Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м., що унеможливлює її використання за первісним призначенням в повній мірі, встановлено при примусовому виконанні рішення Господарського суду Житомирської області від 14.04.14р. у справі №4/5007/37/12 станом на 29.05.2014р. (а.с. 4, т.1).
ЗАТ "Спіка" доводить, що ТОВ "Лабрадорит" протиправно демонтувало огороджувальні конструкції фундаменту, підлоги, стін та покрівлі , а також підкранові колії та мостову кран-балку 22.4/5 і вивезло їх в місце розташування виробничої бази свого підприємства. Більш детально стан Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м. описано в акті витребування майна від 29.04.15р. та зафіксовано на фотографіях, що є його додатками ( а. с. 4, 13, т. 1.)
В свою чергу, ТОВ "Лабрадорит" визнає факт частково демонтажу Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м., однак у жодному процесуальному документі не вказує, що саме було демонтовано. Разом з тим, готове в порядку виконання можливого рішення суду відновити Будівлю модульного типу площею 2394,2кв.м. до первісного стану, здійснити монтаж конструкцій власним коштом. Визнає, що матеріали , зняті з каркасу цієї будівлі є в наявності за іншою адресою ( а. с. 25, т.1).
ЗАТ "Спіка", в свою чергу, доводить, що після демонтажу ТОВ "Лабрадорит" огороджувальних конструкцій стін, частина покрівлі шляхом ослаблення кріплень в Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м. була пошкоджена дією природних явищ ( а.с. 133, т.2).
Натомість ТОВ "Лабрадорит" звертає увагу на те, що відсутність окремих елементів Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м. (окремих панелей на площі 10%) було зафіксовано оцінювачем ще у Звіті 2004р., тобто до дати проведення прилюдних торгів 11.03.2005р. (а. с. 177, т.1, а.с. 99, т.3).
16. Важливим аспектом для проведення у цій справі судової експертизи є визначення певних часових меж , з якими сторони пов'язують можливість здійснення таких правомочностей власника Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м. як користування та розпорядження.
Так, ТОВ "Лабрадорит" у процесуальних заявах (клопотаннях) неодноразово вказувало на те, що ЗАТ "Спіка" не переставало бути власником Будівлі модульного типу площею 2394,2кв.м. з 1995року (моменту придбання ним майна - 27.09.1995р.) і жодних перешкод доступу до майна товариство йому не чинило (а.с. 97, 177 т.1, а.с. 182, 203 т.2, а.с. 97, т. 3).
В свою чергу, фактичне розпорядження Будівлею модульного типу площею 2394,2кв.м. до 29.04.2015р. ТОВ "Лабрадорит" встановлено у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.18р. у справі №906/801/17 (а.с. 30, т.1).
Факт відновлення правомочності розпорядження Будівлею модульного типу площею 2394,2кв.м. у ЗАТ "Спіка" з 29.04.2015р. також встановлений у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.18р. у справі №906/801/17 ( а.с. 6, 30, т.1).
17. Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України ( ст. 7 Закону України "Про судову експертизу").
Відповідно до п.1.6 Інструкції № 53/5 експертизи проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.
За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.
Станом на дату призначення судової експертизи у справі суд не встановив обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи Київським НДІСЕ.
ЗАТ "Спіка" не заперечує проти доручення проведення судової експертизи державній експертній установі, на якій наполягає ТОВ "Лабрадорит", однак лише в разі, якщо строк її проведення не перевищуватиме шість місяців ( а.с. 99, 119, т.9).
За змістом ч.1 та ч. 2 ст.100 Кодексу та п. 3.3 Інструкції № 53/5 в ухвалі про призначення експертизи суд повинен зазначити або прізвище експерта або назву експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 Кодексу при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Оскільки учасники справи не пропонували суду кандидатури судових експертів взагалі та щодо конкретної експертної установи досягли взаємної згоди, суд, на підставі п.1.6 Інструкції № 53/5 , доручає проведення судової експертизи у справі Київському НДІСЕ.
18. Щодо визначення в ухвалі суду конкретного виду (підвиду) судової експертизи.
Чинні ч.1 ст.100 Кодексу та п. 3.3 Інструкції № 53/5 не містять вимоги в ухвалі про призначення експертизи вказувати основний вид (підвид) судової експертизи з наведених у п.1.2 Інструкції № 53/5. Окрім того, суд враховує , що для задоволення потреб судової практики щодо вирішення питань, які потребують спеціальних знань, експертними установами організовується проведення інших видів експертиз (п. п. 1.2.12 Інструкції № 53/5).
Водночас суд керується правилом ч.3 ст. 99 Кодексу , що у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
У п. 1.2.13. Інструкції № 53/5 передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Відповідно до ч.1 ст. 106 Кодексу комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.
Згідно з ч. 2 ст. 103 Кодексу у разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам.
Згідно з п. 3.7 Інструкції № 53/5 у документі про призначення експертизи (залучення експерта) для проведення комплексної експертизи зазначаються її назва та експертна (і) установа (установи), експертам якої (яких) доручено її проведення, а в разі участі в її проведенні особи, яка не працює в експертній установі, - також прізвище, ім'я та по батькові, освіта, спеціальність, місце роботи, місце реєстрації цієї особи, інші дані.
Згідно з п. 4.2 Інструкції № 53/5 у разі коли призначена первинна, додаткова, повторна або комплексна експертиза за процесом дослідження чи наданими об'єктами не є такою по суті, керівник експертної установи організовує проведення відповідної експертизи, а у вступній частині висновку зазначаються мотиви зміни її процесуального визначення відповідно до законодавства.
Якщо в одному документі про призначення експертизи (залучення експерта) є питання, що стосуються різних видів експертиз, не пов'язаних між собою, керівник установи визначає, які питання підлягають вирішенню у відповідному підрозділі та послідовність їх виконання ( п. 4.3.Інструкції № 53/ 5).
На підставі вищевикладеного, суд ухвалює призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу без визначення іншого виду (ів) та підвиду (ів) судової експертизи, оскільки визначення цього питання віднесено Інструкцією № 53/5 до повноважень керівника експертної установи.
19. Щодо змісту питань, які доцільно винести на вирішення судових експертів.
Відповідно до ч.5 ст. 99 Кодексу учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які пропонують винести на вирішення судових експертів ЗАТ "Спіка" та ТОВ "Лабрадорит" сформульовані на підставі орієнтовного переліку вирішуваних питань будівельно -технічною експертизою.
Водночас не всі запропоновані ТОВ "Лабрадорит" питання є відповідними вимогам Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень №53/3.
У ч. 4 статті 99 Кодексу передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Більше того, остаточна дискреція у формулюванні питань, що потребують роз'яснення судового експерта належить саме останньому.
Так, у п.4.14 Інструкції 53/3 передбачено, що перелік питань (дослівно у формулюванні документа про призначення експертизи (залучення експерта)), які поставлено на вирішення експертизи; якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз'яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям тощо.
20. Щодо визначення в ухвалі про призначення судової експертизи переліку матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи ( ч.1 ст. 100 Кодексу).
Згідно з ч.1 ст. 102 Кодексу при призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання.
Оскільки на дослідження надаються матеріали цієї справи, у яких вміщені об'єкти експертного дослідження, суд розгляне, у разі наявності відповідного клопотання судових експертів, питання щодо визначення конкретного переліку необхідних матеріалів для проведення експертизи.
21. Щодо визначення суб'єкта понесення витрат на попередню оплату судової експертизи.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до п.1.13 Інструкції № 53/5 у випадку несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, матеріали справи повертаються суду із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.
За відсутності на даний час сформованої судової практики Верховного Суду з цього питання, суд вважає за можливе скористатися змістом п.23 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" про те, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.
На підставі викладеного, на стадії призначення судової експертизи , витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, суд покладає на ТОВ "Лабрадорит".
22. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 228 і пункту 6 частини першої статті 229 ГПК України у випадку призначення експертизи суд може зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом ( постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №910/9883/17).
Керуючись ч. 2 ст. 2 , ч. 5 ст. 13, ст. 15, ст. 73, ч. 4 ст. 74 , 99, 100 , п. 2 ч.1 ст. 228, ч.2 ст.232, 233-235 ГПК України, господарський суд, -
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" від (вх.№ г/с 02-44/216/20від 13.02.20р.) про призначення у справі комплексної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та товарознавчої експертизи задовольнити частково.
2. Призначити у справі №906/324/18 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
3. Попередити судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, які проводитимуть судову експертизу про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України за подання завідомо неправдивого висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених судом обов'язків.
4. На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставити наступні питання:
- чи є витребуваний згідно із рішенням Господарського суду Житомирської області від 14 квітня 2014року у справі № 4/5007/37/12 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (код ЄДРПОУ 32356128) на користь Закритого акціонерного товариства "Спіка" (код ЄДРПОУ 13677750) модуль 102х24, літера Б, площа-2394,2кв.м., розташований за адресою: Житомирська обл., Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, що був зареєстрований за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" з назвою будівля модульного типу площею 2394,2 кв.м. (літера Б) нерухомим майном ( надалі назва об'єкта експертного дослідження - Будівля модульного типу площею 2394,2кв.м)?
- який технічний стан Будівля модульного типу площею 2394,2 кв.м мала станом на 27.09.1995рік ( дата укладення ЗАТ "Спіка" договору купівлі-продажу № 21 цієї будівлі); станом на 11.11.2004р. (дата складання звіту про оцінку цієї будівлі Приватним підприємством "Україна - Експерт-Центр); станом на 15.04.2005р. ( дата оформлення ТОВ "Лабрадорит" свідоцтва про право власності на майно №485 від 15.04.2005р.); станом на 14.03.2012року ( дата припинення робіт ТОВ "Лабрадорит" з демонтажу окремих елементів цієї будівлі, у зв'язку з постановою поліції про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.03.2012р.) ; станом на 29.04.2015року ( дата складання акта витребування цієї будівлі відділом ДВС Радомишльського районного управління юстиції на користь ЗАТ "Спіка")?
- який технічний стан Будівлі модульного типу площею 2394,2 кв.м на момент проведення судової експертизи ?
- яка причина пошкоджень та руйнувань Будівлі модульного типу площею 2394,2 кв.м (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?
- яка дійсна ринкова вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для відновлення Будівлі модульного типу площею 2394,2 кв.м до стану, що існував станом на 15.04.2005р. ( дата оформлення ТОВ "Лабрадорит" свідоцтва про право власності на майно №485 від 15.04.2005р.) на момент проведення судової експертизи ?
- який розмір матеріальної шкоди Будівлі модульного типу площею 2394,2 кв.м завдано ТОВ "Лабрадорит" діями, вчиненими у період з 15.04.2005р. (дата оформлення ТОВ "Лабрадорит" свідоцтва про право власності на майно №485 від 15.04.2005р.) до 29.04.2015року (дата складання акта витребування цієї будівлі відділом ДВС Радомишльського районного управління юстиції на користь ЗАТ "Спіка")?
5. Судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, які проводитимуть судову експертизу надіслати висновок на адресу господарського суду у строк, визначений п. п. 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 53/5.
У разі необхідності встановлення більш розумного строку для проведення судової експертизи у справі погодити останній з господарським судом шляхом звернення до суду з відповідним клопотанням.
6. Керівнику КНДІСЕ Міністерства юстиції України надіслати на адресу господарського суду негайно після настання відповідних юридичних фактів:
- наказ про призначення конкретних судових експертів для проведення судової експертизи у цій справі, засвідчену копію Свідоцтва судового експерта з правом проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою , докази включення його (їх) до Реєстру судових експертів, докази ознайомлення його ( їх) зі змістом ухвали суду під розписку.
Окрім того, надіслати на адресу суду копію платіжного документа про вартість витрат на проведення судової експертизи для здійснення судом контролю за належним виконанням учасниками справи вимог п. 7 резолютивної частини ухвали суду.
7. Покласти оплату витрат на проведення у справі комплексної судової експертизи на:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" ( 12511, Житомирська область, Коростишівський район, село Кам'яний Брід, вулиця Зарічна,6, код ЄДРПОУ 32356126).
8. Надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз справу № 906/324/18 у десяти томах.
9. Зупинити провадження у справі на час проведення судової експертизи.
Ухвала набрала законної сили 20.05.2020р. та може бути оскаржена на підставі статті 255 ГПК України . Повний текст ухвали складено 27.05.20р.
Суддя Машевська О.П.
1 - у справу
2-3 - сторонам спору (рек. з пов.)
4 - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6) разом зі справою (рек. з пов.)