вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.05.2020м. ДніпроСправа № 904/1070/20
за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Романцьо Галини Володимирівни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 10 212,86 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
Без участі представників сторін.
Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Романцьо Галини Володимирівни і просить суд стягнути заборгованість у розмірі 10 212,86 грн, з яких: основний борг у розмірі 5 100,00 грн, штраф у розмірі 5 100,00 грн, 3% річних у розмірі 12,86 грн та судові витрати.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
17.03.2020 представник позивача подав додаткові пояснення по справі.
26.03.2020 та 15.04.2020 представник позивача подав заяви, в яких просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2020 була надіслана всім учасникам справи завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.
За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про розгляд справи №904/1070/20, але відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №КБР-107/06/18 від 01.06.2018 в частині оплати винагороди за використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем останньому нараховано штраф у розмірі 5 100,00 грн, 3% річних у розмірі 12,86 грн.
Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 525, 526, 549, 612, 625 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
01.06.2018 між Приватною організацією “Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі-УЛАСП) та Фізичною особою-підприємцем Романцьо Галиною Володимирівною (далі-користувач) було укладено договір № КБР-107/06/18 (арк.с.20).
Відповідно до пункту 1 договору, УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати право (невиключну ліцензію) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права та суміжних прав №19/2011 від 24 січня 2011 року, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.
Відповідно до пункту 3.1 договору, користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає користувачу на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів; користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього договору та закону.
Згідно пункту 3.3 договору, користувач зобов'язується перераховувати на поточний рахунок позивача винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до договору. Розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості творів, що використовуватимуться користувачем під час дії договору, та частоти їх використання.
Згідно з пунктом 1 додатку № 2 до договору, винагорода (роялті) нараховується на підставі закону та цього договору і виплачується користувачем УЛАСПу платежами за три місяці.
Сторонами погоджено наступний розмір платежу за три місяці за використання творів: - розмір платежу за три місяці має складати 2 550,00 грн за кожен заклад користувача, зазначений у відповідних додатках до договору. Загальний розмір платежу за період від 01 червня по 31 серпня з дня набуття чинності договору становить 2 550,00 грн. Зазначена сума перераховується користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП в строк до 20.08.2018 та до умов договору (арк.с.25).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2019, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання (пункт 6.1 Договору).
Згідно з пунктом 6.2 договору, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в пункті 6.1 дати, дія договору вважається подовженою на той самий строк, і на тих же умовах, і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії договору не буде належного повідомлення про припинення.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про припинення дії договору, тому договір вважається продовженим на той самий строк і на тих же умовах.
Відтак на виконання умов договору, відповідач мав здійснити платежі за 6 місяців (червень - серпень 2018, червень - серпень 2019) - по 2 550,00 грн за кожні три місяці, загалом у розмірі 5 100,00 грн.
Станом на час розгляду справи, доказів оплати відповідачем винагороди (роялті) за період червень - серпень 2018, червень - серпень 2019 у розмірі 5 100,00 грн сторонами до матеріалів справи не надано.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо статусу позивача
Відповідно до статті 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" організація колективного управління - це громадське об'єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, який діє на підставі Свідоцтва про облік організації колективного управління №19/2011 від 24 січня 2011 (арк.с.15).
Статус позивача як організації колективного управління підтверджується відомостями з Реєстру організацій колективного управління, який ведеться Міністерством економічного розвитку і торгівлі України http://www.me.gov.ua.
Щодо правовідносин сторін
Діяльність організацій колективного управління під час укладення договору була врегульована Законом України “Про авторське право і суміжні права”.
Відповідно до статті 47 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на час укладання договору) суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи згідно із законом.
Особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.
Частиною 5 статті 48 Закону (в редакції, яка діяла на час укладання договору) визначено, що на основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Організація колективного управління має право вимагати від осіб, які використовують об'єкти авторського права і суміжних прав, надання їм документів, що містять точні відомості про використання зазначених об'єктів, необхідні для збирання і розподілу винагороди (частина 6 статті 48 Закону).
З аналізу договору, який укладений між сторонами вбачається, що він за своєю правовою природу є ліцензійним договором, укладення та виконання якого врегульовано статтями 1109-1111 Цивільного кодексу України.
Так, згідно статті 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір (частина 3 статті 1109 ЦК України).
Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором (частина 4 статті 1109 ЦК України).
Відповідно до частин 4-5 статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Частиною 2 статті 33 України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
З 27.07.2018 набрав законної сили Закон України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" Цей Закон визначає правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні.
Відповідно до статті 12 цього Закону організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції:
1) укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав;
3) збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам;
4) звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація;
З наведеного вбачається, що позивач, як організація колективного управління мав право укладати з відповідачем договір про передачу невиключних прав на використання музичних творів, а також має усі підстави (як за законом, так і за договором) для звернення до суду з цим позовом.
Щодо суми основного боргу
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати виногороди (роялті). Відповідно до пункту 3.3 договору, строк оплати виногороди (роялті) є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно положень статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5 100,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення штрафу
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до пункту 3.6 договору, якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4 (чотири) місяці, то користувач повинен буде сплатити УЛАСП штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати винагороди (роялті), позивачем останньому нараховано штраф у розмірі 5 100,00 грн.
Враховуючи той факт, що порушення зобов'язання підтверджено належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення штрафу у разі прострочення сплати винагороди (роялті), суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення штрафу.
Суд перевіривши розрахунок штрафу, зазначає що він є правильним та задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5 100,00 грн.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 12,86 грн за період з 26.08.2018 по 27.01.2020.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що він є правильним, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 12,86 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
12.02.2020 між адвокатським об'єднанням “Інтелкрафтс” (далі - Адвокатське об'єднання) та Приватною організацією “Українська ліга авторських і суміжних прав” (далі - клієнт) було укладено договір №8.207-А про надання професійної правничої допомоги (далі - договір №8.207-А) (арк.с.26).
Відповідно до пункту 1.1 договору №8.207-А, адвокатське об'єднання зобов'язується надавати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надану йому правову допомогу.
Згідно з пунктом 1.2 договору №8.207-А, професійна правнича допомога, що надається за цим договором: підготовка позовної заяви та всіх необхідних документів, пов'язаних з розглядом справи, звернення до суду, представництво інтересів клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у господарській справі за позовом клієнта до ФОП Романцьо Г.В. про стягнення заборгованості за договором №КБР-107/06/18.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 (пункт 5.1 договору №8.207-А).
Пунктом 4.1 договору №8.207-А передбачено, що за надання професійної правничої допомоги клієнт сплачує адвокатському об'єднанню винагороду за підготовку позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції - 6 000,00 грн без ПДВ.
Як вбачається із акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом (арк.с.50), який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств, Адвокатське об'єднання надало клієнту послуги відповідно до умов договору на загальну суму 6 000,00 грн, а саме:
- вивчення та аналіз положень договору № КБР-107/06/18 - 200,00 грн;
- надання консультацій клієнту щодо порядку стягнення заборгованості - 300,00 грн;
- складання тексту позовної заяви - 3 000,00 грн;
- роздруківка, посвідчення копій документів - 750,00 грн;
- надання консультацій клієнту щодо відкриття провадження у справі - 750,00 грн;
- підготовка процесуальних документів - 1 000,00 грн.
Відповідно до пунктів 1-2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Вивчивши надані позивачем докази суд зазначає таке.
Деякі види послуг, які були надані адвокатом не відносяться до правничої допомоги, а саме: роздруківка, посвідчення копій документів.
Також, суд звертає увагу на те, що надання консультацій клієнту щодо порядку стягнення заборгованості та надання консультацій клієнту щодо відкриття провадження у справі відносяться до правничої допомоги, але не пов'язані з розглядом цієї справи в тому сенсі, що не вливають на її розгляд, а тому не можуть бути покладені на відповідача.
Тому включення таких послуг до акту виконаних робіт є необґрунтованим.
Відтак, задоволенню підлягають тільки ті витрати, які позивач сплатив адвокату за вивчення та аналіз положень договору № КБР-107/06/18, складання тексту позовної заяви та підготовка процесуальних документів.
Всі інші витрати залишаються за позивачем на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного суд уважає обґрунтованим розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 4 200,00 грн.
Щодо судового збору
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, судовий збір у розмірі 2 102,00 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Романцьо Галини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016; ідентифікаційний код 37396233) 5 100,00 грн винагорода (роялті), 12,86 грн 3% річних, 5 100,00 грн штраф, 4 200,00 грн витрати на професійну правничу допомогу та 2 102,00 грн судовий збір.
Судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1 800,00 грн залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.
Звернути увагу сторін на вимоги пункту 4 розділу 10 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повне рішення складено 27.05.2020
Суддя Я.С. Золотарьова