27 травня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/316/20
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
розглянувши: Заяву №2/28-849 від 22.05.2020 (вх. №371 від 25.05.2020) Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, вул. Руська, 56, м. Тернопіль
про забезпечення позову до подачі позовної заяви по справі №921/316/20
за позовом: Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, вул. Руська, 56, м. Тернопіль, 46001
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18002
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ВАТ "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, 46010.
Встановив.
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя звернувся із заявою №2/28-849 від 22.05.2020 (вх. №371 від 25.05.2020) про забезпечення позову (до подачі позовної заяви по справі №921/316/20), у якій просить:
1. Прийняти дану заяву до розгляду.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Енергогазрезерв" (вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 36860996) вчиняти дії стосовно припинення постачання електричної енергії на об'єкти Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, визначені у Додатку до Договору №Е/111-20 від 02.01.2020 до вирішення справи по суті
3. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ВАТ "Тернопільобленерго" (вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, 46010, ідентифікаційний код 00130725) припиняти електроживлення об'єктів Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, визначених у Додатку до Договору №Е/111-20 від 02.01.2020 до вирішення справи по суті.
У поданій Заяві університет зазначає, що згідно із ст. 139 ГПК України, має намір звернутися в суд з позовними вимогами про зобов'язання ТОВ "Енергогазрезерв" припинити дії стосовно дострокового розірвання Договору №Е/111-20 від 02.01.2020 та постачати електричну енергію Тернопільському національному технічному університету імені Івана Пулюя у порядку та на умовах, визначених у Договорі.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що між Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя та ТОВ "Енергогазрезерв" було укладено Договір про закупівлю (постачання) електричної енергії №Е/111-20 від 02.01.2020. А також, 16.01.2020 між Тернопільським національним технічним університетом імені Івана Пулюя та ВАТ "Тернопільобленерго" укладено Договір №7 від 16.01.2020 про надання послуг з розподілу електричної енергії. На адресу університету надійшли листи від ТОВ "Енергогазрезерв" №435/05-04 від 07.05.2020 та №106/10805 від 08.05.2020 про те, що ТОВ "Енергогазрезерв" просить вважати розірваними договірні відносини з ТНТУ з 01.06.2020, що тягне за собою припинення постачання електричної енергії університету з 01.06.2020. У відповідь університет надіслав на адресу ТОВ "Енергогазрезерв" листи №2/28-794 від 13.05.2020 та №2/28-832 від 20.05.2020 про незгоду з достроковим розірванням договірних відносин.
Як стверджує заявник, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя жодним чином не порушував умов укладеного Договору, в тому числі вчасно, відповідно до умов зазначених у Договорі, оплачував надані послуги з постачання електричної енергії, не утворювавши заборгованості. Будь-яких повідомлень про порушення умов Договору університетом з боку ТОВ "Енергогазрезерв" не надходило. Дії ТОВ "Енергогазрезерв" по достроковому розірванню Договору та по припиненню постачання електричної енергії порушують права та охоронювані законом інтереси заявника, зокрема, передбачене п. 3 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", право на отримання електричної енергії належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії, а також загрожують виникненню пов'язаних з ними значних збитків, викликаних паралізацією нормальної діяльності університету як бюджетної організації, на яку покладено обов'язки із надання освітніх послуг.
Дослідивши обґрунтованість доводів Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя щодо необхідності вжиття визначених ним заходів до забезпечення позову у справі №921/316/20 (до подання позовної заяви), суд вважає, що в задоволенні заяви №2/28-849 від 22.05.2020 (вх. №371 від 25.05.2020) про забезпечення позову слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (ч.2 ст.136 ГПК України).
Згідно з п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (ч. 4 ст. 139 ГПК України).
З огляду на зазначені норми законодавства, позивач, звертаючись з заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За приписами частини 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Отже, позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Згідно з роз'ясненнями, що містить постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (пункт 9 зазначеної постанови).
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Як зазначає заявник у заяві, предметом спору при зверненні із позовною заявою, згідно ст. 139 ГПК України, буде зобов'язання ТОВ "Енергогазрезерв" припинити дії стосовно дострокового розірвання Договору №Е/111-20 від 02.01.2020 та постачати електричну енергію Тернопільському національному технічному університету імені Івана Пулюя у порядку та на умовах, визначених у Договорі.
У заяві про забезпечення позову заявник просить заборонити ТОВ "Енергогазрезерв" вчиняти дії стосовно припинення постачання електричної енергії на об'єкти Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, визначені у Додатку до Договору №Е/111-20 від 02.01.2020 до вирішення справи по суті.
Досліджуючи вимоги та обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог (які будуть заявлені в порядку ст. 139 ГПК України, оскільки заява про забезпечення позову подана до подання позовної заяви), так і заяви про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заходи забезпечення позову за своєю правовою природою є тотожними із позовними вимогами (які будуть зазначені у позовній заяві), оскільки по суті фактично згідно позовних вимог та вимог заяви про забезпечення позову, заявник (позивач) просить зобов'язати відповідача не вчиняти дії по припиненню постачання електричної енергії на об'єкти Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
Враховуючи, що заходи забезпечення позову є тотожними позовним вимогам (які будуть заявлені в порядку ст. 139 ГПК України), покладені позивачем в основу заяви про забезпечення позову доводи стосуються питання обґрунтованості позовних вимог і є предметом дослідження під час розгляду спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя №2/28-849 від 22.05.2020 (вх. №371 від 25.05.2020) про забезпечення позову (до подання позовної заяви) у справі №921/316/20 слід відмовити.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).
Судом при вирішення заяви позивача про забезпечення позову у даній справі враховано, що аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.09.2019 у справі №924/433/19 .
Відмовляючи в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, суд також зауважує, що відповідно до п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 26.12.11 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні Заяви №2/28-849 від 22.05.2020 (вх. №371 від 25.05.2020) Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, вул. Руська, 56, м. Тернопіль, 46001 про забезпечення позову до подачі позовної заяви по справі №921/316/20.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
3. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
4. Копію ухвали направити заявнику - Тернопільському національному технічному університету імені Івана Пулюя, вул. Руська, 56, м. Тернопіль, 46001 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалу підписано: 27.05.2020 року
Суддя С.О. Хома