ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
27 травня 2020 року Справа № 913/302/20
Провадження №34/913/302/20
Суддя господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши матеріали позовної заяви у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Прядченко Тетяни Вікторівни, м. Рубіжне Луганської області,
до Дочірнього підприємства «Рубіжанський ринок» Луганської обласної спілки споживчих товариств, м. Рубіжне Луганської області,
про визнання договору недійсним
Фізична особа-підприємець Прядченко Тетяна Вікторівна звернулася до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Рубіжанський ринок» Луганської обласної спілки споживчих товариств, в якій просить визнати недійсним Договір про надання торгівельних місць №141 від 17.01.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.01.2018 між сторонами було укладено Договір про надання торгівельних місць №141, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу торгівельне місце площею 43,00 кв. м. на території торгівельного майданчику ринку, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94, для встановлення тимчасової металевої споруди - кіоску, контейнеру, модуля, інших малих архітектурних форм (МАФ), як об'єкта торгівлі і організації торгівельного місця для торгівлі промисловими товарами.
Позивач зазначає, що відповідач, надаючи торгівельні місця ринку в оренду, вказував на те, що він є користувачем земельної ділянки за адресою: Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94, на підставі договору оренди від 08.11.2006, укладеного між ним та Рубіжанською міською радою. Проте, позивач вважає, що відповідач приховав від нього інформацію про те, що з 26.10.2016 останній не є користувачем зазначеної земельної ділянки, оскільки не здійснив державної реєстрації додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди такої земельної ділянки.
На думку позивача, відповідач ввів його в оману, приховавши інформацію про відсутність у останнього прав на земельну ділянку, на якій було надано торгівельне місце позивачу, хоча достовірно знав про це і не мав права надавати торгівельні місця суб'єктам господарювання. Позивач вказує, що зазначені обставини є істотними та у випадку його обізнаності в момент підписання спірного договору були б перешкодою для його укладення. Вищенаведене стало підставою для звернення позивача до суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2020 справу №913/302/20 передано на розгляд судді Іванову А.В.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.
Стаття 164 ГПК України визначає перелік документів, що додаються до позовної заяви.
За приписами ч. 4 ст. 164 ГПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет і підстави заявленого позову, позивач при поданні позову мав додати до заяви копію (або оригінал) Договору про надання торгівельних місць №141 від 17.01.2018, який він просить визнати недійсним.
Проте, в порушення приписів ч. 4 ст. 164 ГПК України позивачем до позовної заяви не додано копії (або оригіналу) Договору про надання торгівельних місць №141 від 17.01.2018, а також не заявлено клопотання про його витребування.
Крім того, ч.ч. 2, 3 ст. 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
За змістом ч.ч. 1, 2, 4 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач має намір після отримання від Рубіжанської міської ради додаткових матеріалів, додати їх в якості доказів у даній справі.
Пунктом 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Однак, позивач в порушення приписів ч. 4 ст. 4 ст. 80, п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України не зазначає, які саме докази не можуть бути ним разом із позовною заявою та що за додаткові матеріали він очікує отримати від Рубіжанської міської ради і чи стосуються вони обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вказані недоліки, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Фізичної особи-підприємця Прядченко Тетяни Вікторівни без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суд бере до уваги, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та доповнено розділ X «Прикінцеві положення» пунктом 4 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Зазначений карантин відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 (з наступними змінами) було встановлено на усій території України з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення проти епідеміологічних заходів» від 20.05.2020 №392 установлено карантин з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року та продовжено дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211.
За таких обставин, а також враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала суду є судовим рішенням, перебіг строку на усунення недоліків закінчується на десятий день з дня закінчення карантину.
Позивачу у вказаний строк слід надати до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначити перелік доказів, які позивач не зміг подати разом з поданням позовної заяви, з обґрунтуванням причин, з яких вони не могли бути подані разом з поданням позовної заяви та доказами, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.
Також разом із заявою про усунення недоліків позивачу слід надати засвідчену належним чином копію (або оригінал) Договору про надання торгівельних місць №141 від 17.01.2018 та інші докази, які позивач не зміг подати разом з поданням позовної заяви.
Суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права подати вказану заяву про усунення недоліків раніше.
Керуючись ст.ст. 8, 12, 172, 176, 232-235, п. 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України, постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 та від 20.05.2020 №392, суд
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Прядченко Тетяни Вікторівни залишити без руху.
2. Надати Фізичній особі-підприємцю Прядченко Тетяні Вікторівні 10 днів з дня закінчення карантину для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду заяви про усунення недоліків.
3. Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Прядченко Тетяні Вікторівні, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (ч. 3 ст. 174 ГПК України); якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 27.05.2020 та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Іванов