вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" травня 2020 р. Справа № 911/639/20
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
до Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації
про стягнення 50734,58 грн
за відсутності представників сторін у зв'язку з їх неявкою
До Господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - позивач) з позовом до Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про стягнення 50734,58 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 13.04.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2020 повідомлено учасників справи, що судовий розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження 13.04.2020 не відбудеться. Про дату, час і місце розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження учасників справи вирішено повідомити ухвалою суду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2020 розгляд справи по суті призначено на 18.05.2020.
Через канцелярію суду 08.05.2020 від представника позивача надійшло клопотання за № 11/70 від 06.05.2020 про розгляд справи без його участі.
Через канцелярію суду 08.05.2020 від представника позивача надійшло клопотання за № 11/67 від 06.05.2020 про приєднання до матеріалів справи копії акту звіряння заборгованості між сторонами.
За приписами ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Суд враховує, що доказ, який долучено позивачем до клопотання № 11/67 від 06.05.2020, подано до суду з порушенням встановленого законом строку без обґрунтування неможливості його подання у такий строк, з огляду що, враховуючи положення ст. 80 ГПК України, судом до розгляду вказаний доказ не приймається.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заперечень щодо вимог позивача не надав, про розгляд справи та дату судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадках розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» № 1280-IV від 18.11.2003 телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Загальні засади фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг на підставі вказаних вище законів, визначено безпосередньо у даних законах, зокрема:
- у статті 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
- у статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством;
- у статті 9 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» вказано, що витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;
- у статті 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вказано, що пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
За період з січня по грудень 2019 року позивач надав телекомунікаційні послуги пільговій категорії громадян, на яку поширюється дія Законів України: «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний статус», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про охорону дитинства», що підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг форма « 2-пільга», а саме: за січень 2019 року на суму 5014,39 грн; за лютий 2019 року на суму 4855,53 грн; за березень 2019 року на суму 3898,98 грн; за квітень 2019 року на суму 4428,19 грн; за травень 2019 року на суму 4419,12 грн; за червень 2019 року на суму 4345,47 грн; за липень 2019 року на суму 4236,88 грн; за серпень 2019 року на суму 4097,91 грн; за вересень 2019 року на суму 4003,00 грн; за жовтень 2019 року на суму 3900,90 грн; за листопад 2019 року на суму 3827,22 грн; за грудень 2019 року на суму 3706,99 грн.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема, надання компенсаційних виплат за пільгове користування телефонним зв'язком за рахунок субвенцій з державного бюджету чи місцевого бюджету, визначений Положенням про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (надалі - Положення № 117), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117.
Відповідно до п. 3 Положення № 117, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації про осіб, які мають право на пільги та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою « 1-пільга», в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
З огляду на зазначене, органом уповноваженим державою здійснювати від її імені повноваження в спірних правовідносинах є Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації.
Підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою «2-пільга» (п. 10 Положення № 117).
Матеріали справи свідчать про те, що позивач щомісячно подавав відповідачу із супровідними листами з описом вкладення та на електронну адресу fastivskerupszn@ukr.net розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, форма « 2-пільга», а саме листами: № 82і250/58-164 від 06.02.2019; № 82і250/58-318 від 06.03.2019; № 82і250/58-431 від 09.04.2019; № 82і250/58-604 від 13.05.2019; № 82і250/58-703 від 10.06.2019; № 82і250/58-766 від 08.07.2019; № 82і250/58-88І від 06.08.2019; № 82і250/58-1016 від 09.09.2019; № 82і250/58-1208 від 07.10.2019; № 82і250/58-1251 від 05.11.2019; № 82і250/58-1379 від 06.12.2019; № 82і250/58-44 від 08.01.2020.
Відправлення позивачем та отримання вказаних листів відповідачем підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями описів вкладення та рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень з відмітками про отримання.
Відповідно до п. 11 Положення № 117 відповідач, у свою чергу, щомісяця: звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, проводить розрахунки з надавачами послуг; складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою « 5-пільга» та реєстр розрахунків згідно з формою « 7-пільга»; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою « 3-пільга» та до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою « 3-пільга»; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами « 4-пільга» та « 6-пільга».
Отже обов'язок щодо звіряння інформації, розрахунку з постачальниками телекомунікаційних послуг, складання Актів звіряння - форма № 3-пільга тощо, покладено на відповідача.
У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку по складанню Актів за формою « 3-пільга», зазначені Акти складались позивачем та надсилались відповідачу листами з описом вкладення, що підтверджується доказами надсилання та вручення, копії яких долучені до позову.
Крім того позивач звертає увагу, що незважаючи на те, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які мають право на пільги, позивач листами з описом вкладення № 82і250/58-222 від 06.02.2019 та № 82і250/58-81 від 08.01.2020 надіслав відповідачу проект договору, який ним залишено без оформлення, та в черговий раз повідомив про наявність заборгованості за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах.
Також позивачем на адресу відповідачу надіслано претензії № 34 (вих. № 11/216) від 10.12.2019 та № 3 (вих. № 11/13) від 23.01.2020 щодо відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у 2019 році. У відповідь на вказані претензії листами № 01-20/1901 від 23.12.2019 та № 01- 20/192 від 04.02.2020 відповідач повідомив, що на відшкодування витрат за надані послуги зв'язку бюджет району не має фінансового ресурсу.
Як стверджує позивач, Акти за формою № 3-пільга по звірянню розрахунків за надані послуги на пільгових умовах, відповідач належним чином не оформив, витрати понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 на загальну суму 50734,58 грн не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 174 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Позивач є суб'єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України.
За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
З огляду на наведені норми законодавства у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов'язок здійснити із позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч. 1 ст. 167 Цивільного кодексу України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 Цивільного кодексу України).
Як вже зазначалось, згідно з п. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з приписами ст. 2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.
Положеннями ч. 1 ст. 30 цього ж кодексу визначено, що видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено ст. 87 цього Кодексу.
Відповідно до п. 9 ст. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі на державні програми соціальної допомоги.
У відповідності до підпункту «б» п. 4 статті 89 Бюджетного кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, державні програми соціального захисту.
За змістом ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті «б» пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України пільги з послуг зв'язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці: жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, належать до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.
Зазначена вище норма передбачає, що пільгове надання послуг зв'язку фінансується за рахунок видатків місцевих бюджетів будь-якого рівня шляхом визначення у відповідному місцевому бюджеті коштів.
Згідно із ст. 70 Бюджетного кодексу України видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89-91 цього кодексу.
Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Також відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в районах та місцях реалізують місцеві державні адміністрації, які є місцевими органами виконавчої влади.
За змістом ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: 1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; 2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Пунктом п. 10 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань соціального захисту населення.
Пільги, що передбачені ст.63 Закону України «Про телекомунікації», належать до загальнодоступних послуг та входять до групи мінімальних соціальних потреб.
При цьому, неналежне фінансування та відсутність механізму проведення такого розрахунку не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов'язання шляхом примусового стягнення.
Зі змісту ст. 617 Цивільного кодексу України випливає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Законодавством не визначено залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Тобто відповідач, як юридична особа, відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Заборгованість Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації за 2019 рік у сумі 50734,58 грн підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, актами звіряння з сумою заборгованості, які були надіслані відповідачу, при цьому відповідач суми боргу належними доказами не заперечив та не спростував, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Фастівської районної державної адміністрації (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Соборна, буд. 16; код ЄДРПОУ) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01033, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 40; код ЄДРПОУ 01189910): 50734 (п'ятдесят тисяч сімсот тридцять чотири) грн 58 коп. витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, та 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 27.05.2020.
Суддя О.В. Щоткін