ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.05.2020Справа № 910/635/20
За позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до відповідачів:
1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
4. ОСОБА_4
5. ОСОБА_5
6. ОСОБА_6
7. ОСОБА_7
8. ОСОБА_8
9. ОСОБА_9
10. ОСОБА_10
11. ОСОБА_11
12. ОСОБА_12
про стягнення 1 006 359 711,16 грн Суддя: Шкурдова Л.М.
секретар с/з Масна А.А.
Представники сторін:
від позивача - Палажченко О.О., за дов.
від відповідачів 1, 2, 5, 6, 7, 8, 9. 10 - Просенюк С.М. , за дог. про над. прав. доп.
від відповідачів 3 - Кладіков М.П. , за дог. про над. прав доп.
від відповідачів 4, 11, 12 - Парненко А.А. , за дог. про над. прав. доп.
Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/635/20 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про стягнення солідарно шкоди у розмірі 1 006 359 711,16 грн., заподіяної ПАТ "Банк Форум".
Предметом позову в даній справі є солідарне стягнення шкоди завданої відповідачами, як посадовими особами банку внаслідок здійснення кредитної діяльності банку з порушеннями та прийняттями відповідачами рішень у складі органів управління ПАТ "Банк Форум". Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що дії пов'язаних з банком ПАТ "Банк Форум" осіб призвели до заподіяння банку шкоди та отримання такими особами внаслідок вчинених дій прямої чи опосередкованої майнової вигоди, що в силу приписів ч. 5 ст. 52 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є підставою для звернення з вимогою до пов'язаних осіб про відшкодування шкоди, заподіяної банку.
В свою чергу, окрім заперечень проти позовних вимог відповідачами по справі також було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності за вимогами позивача.
19.05.2020 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подане клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №910/11027/18 у подібних правовідносинах. Обґрунтовуючи заяву про зупинення провадження у справі, позивач зазначив, що відповідачами по даній справі було подано до суду заяву про застосування строків позовної давності. Визначення строків позовної давності у даній категорії спорів тісно пов'язано з положенням частини п'ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка визначає передумови для пред'явлення Фондом відповідного позову. Правовідносини у даній справі є подібними правовідносинам у справі №910/11027/18 та беручи до уваги, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2019 р. справу №910/11027/18 було прийнято до розгляду, позивач вказує про необхідність зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду судового рішення у справі №910/11027/18 Великою Палатою Верховного Суду, з метою з'ясування правової позиції Великої Палати та забезпечення однакового правозастосування у спірних відносинах при вирішенні питання щодо визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення шкоди в порядку частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до частини п'ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у редакції, чинній на момент звернення до суду, Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов'язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів. Кошти, стягнуті з пов'язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку. У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. Такі вимоги забезпечуються накладенням арешту на грошові кошти та майно осіб, до яких вони заявлені, у порядку забезпечення позову.
Ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов'язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов'язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.
Позивач зазначає, що судова практика з розгляду даної категорії спорів, ініційованих Фондом у порядку частини п'ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", перебуває на етапі становлення та формування, що породжує ряд правових проблем (невизначеностей), пов'язаних з правильним та однаковим застосуванням норм матеріального та/або процесуального права у спірних правовідносинах.
В аналогічній справі №910/11027/18 (позов Фонду до пов'язаних осіб АБ "Укоопспілка" про стягнення завданої шкоди) колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22.10.2019 передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зважаючи на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої у цьому випадку є необхідним для забезпечення розвитку права, розумної передбачуваності судових рішень та формування єдиної правозастосовчої практики. Оскільки вирішення зазначених питань має важливе значення для розвитку судової практики, пов'язаної з економічним розвитком держави, банківського сектору економіки, а також добробутом громадян України, які постраждали через масове виведення банків з ринку, що відбувалося протягом останніх років.
На підставі наведеного, зважаючи на наявність у матеріалах даної справи заяви про застосування строків позовної давності, у зв'язку з існуванням виключної правової проблеми, пов'язаної з визначенням моменту початку перебігу позовної давності у спорах за позовами Фонду про відшкодування шкоди в порядку частини п'ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вирішення якої є предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №910/11027/18, керуючись статтями 42, 228 ГПК України, позивач просить суд зупинити провадження у справі № 910/635/20 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у подібних правовідносинах у іншій справі № 910/11027/18.
Передаючи справу №910/11027/18 разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п'ятої статті 302 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказала на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої у цьому випадку є необхідним для забезпечення розвитку права, розумної передбачуваності судових рішень та відповідно формування єдиної правозастосовчої практики. Згідно з висновком суду виключну правову проблему становить питання щодо визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду про стягнення шкоди в порядку частини п'ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме: з моменту виявлення операції та осіб, що заподіяли шкоду, і встановлення її розміру, чи з моменту завершення ліквідаційної процедури банку та складання ліквідаційного балансу. Касаційний суд також зазначив, що Фондом заявлено 12 таких позовів і на сьогодні у судах попередніх інстанцій триває розгляд спорів у подібних правовідносинах у справах: №910/9251/18, №910/11221/18, №910/12803/18, №910/10888/18, №910/12208/18, №922/2860/18, №910/14974/18, №910/15260/18, №922/3357/18, №910/7338/19, №910/7186/19.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду наголосив на тому, що на сьогодні судова практика з питань застосування цієї норми лише формується, оскільки в справі №910/11027/18 суди дійшли висновку про передчасність завдання шкоди банку, в зв'язку з не завершенням процедури ліквідації банку, а у справі №910/12803/18 у подібних правовідносинах Господарський суд міста Києва дійшов протилежних висновків, а саме, встановивши наявність підстав для задоволення позову на підставі частини п'ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виходив з пропуску Фондом позовної давності, тому передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду сприятиме становленню єдиної судової практики.
Як вбачається з ухвали Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 910/11027/18, Велика Палата Верховного Суду визнала за необхідне прийняти вказану справу до розгляду, оскільки вирішення цих питань має важливе значення для розвитку судової практики, пов'язаної з економічним розвитком держави, банківського сектору економіки, а також добробутом громадян України, які постраждали через масове виведення банків з ринку, що відбувалося протягом останніх років.
Відповідно до положень ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом із тим, згідно з приписами п.3 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Пунктом 7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами ч.2 ст.315 Господарського процесуального кодексу України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
Крім того, саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як позивач, є ініціатором даного судового процесу, вважаючи, що його права були порушені, за захистом яких він і звернувся до господарського суду, і саме позивач, розпоряджаючись своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, є ініціатором зупинення провадження у даній справі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частинами 1, 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до положень п. 5 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України до основних засад (принципів) господарського судочинства належить диспозитивність.
Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Таким чином, за вказаних обставин, зупинення провадження у даній справі сприятиме виконанню завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, пов'язаного з відшкодуванням шкоди, завданої юридичній особі її посадовою особою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зважаючи на викладене і ту обставину, що правовідносини у даній справі №910/635/20 є подібними правовідносинам у справі №910/11027/18, суд приходить до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №910/635/20 до закінчення перегляду судового рішення у справі №910/11027/18 Великою Палатою Верховного Суду, з метою з'ясування правової позиції Великої Палати та забезпечення однакового правозастосування у спірних відносинах при вирішенні питання щодо визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду про стягнення шкоди в порядку частини 5 статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Керуючись статтями 234, 227, 228, 229 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. Задовольнити клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
2. Зупинити провадження у справі №910/635/20 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 та постанови Північного апеляційного Господарського суду від 13.05.2019 у справі № 910/11027/18.
3. Зобов'язати сторін надати господарському суду відповідне клопотання про поновлення провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення та докази в його обґрунтування.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст.256 ГПК.
Суддя Шкурдова Л.М.