ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.05.2020Справа № 910/19092/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження
позовну заяву Charitй - Universitдtsmedizin Berlin , Федеративна Республіка Німеччина, м. Берлін
до Міністерства охорони здоров'я України, м. Київ
про стягнення 605 604, 59 євро,
Представники сторін:
від позивача: Климюк В.Ю.;
від відповідача: Дяк Ю.М.
Charitй - Universitдtsmedizin Berlin (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України/відповідач) про стягнення 605 604, 59 євро заборгованості по сплаті вартості наданих клінікою послуг на лікування пацієнта.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Сторони погодили, що позивачем буде здійснюватися лікування громадянина України - ОСОБА_2 Відповідно до пропозиції позивача, вартість лікування пацієнта склала 124 640,82 євро. Відповідачем ця сума була погоджена, що підтверджується листом № 3.32/37585 від 30.11.2015. В подальшому, розмір витрат на лікування збільшився, внаслідок чого позивач 01.04.2016 надіслав відповідачу відповідний розрахунок вартості послуг, згідно якого вартість медичних послуг становила 799 435,00 євро, а 08.04.2016 Charitй - Universitдtsmedizin Berlin виставило рахунок на оплату в розмірі 34 521,91 євро. Відповідачем 12.04.2016 сплачено на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 124 640,82 євро. Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_13 пацієнт помер, позивачем 30.11.2016 було підготовлено та направлено МОЗ України остаточний рахунок № 516-2016 за період лікування пацієнта з 07.12.2015 по ІНФОРМАЦІЯ_13 на суму 605 604,59 євро, з урахуванням здійснення часткової оплати, проте відповідачем цей рахунок не оплачений.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.01.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 13.02.2020.
05.02.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позову, посилаючись на те, зокрема, що відповідачем платіжним дорученням № 22 від 01.04.2016 здійснено оплату виставленого рахунку на оплату від 24.11.2015 на суму 124 640,82 євро. Після цього, будь-яких нових рахунків на адресу МОЗ України від Charitй - Universitдtsmedizin Berlin не надходило. В подальшому, клінікою виставлено новий рахунок на суму 605 604,59 євро від 30.11.2016. За результатами розгляду цього листа, 16.12.2016 Комісією МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон прийнято рішення про відмову Charitй - Universitдtsmedizin Berlin у відшкодуванні коштів в сумі 605 604, 59 євро, витрачених на лікування ОСОБА_2 , яке здійснювалось клінікою без попередження та погодження з відповідачем.
13.02.2020 у підготовчому засіданні позивач надав суду відповідь на відзив на позовну заяву.
13.02.2020 суд відклав підготовче засідання на 02.03.2020.
02.03.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.03.2020.
З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 №211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 №9/рс-186/20, судове засідання, призначене на 30.03.2020, судом перенесено на 18.05.2020, про що повідомлено сторін ухвалами суду.
24.04.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
18.05.2020 у судове засідання з'явилися сторони. Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача у свою чергу проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
23.11.2015 Міністерство охорони здоров'я України листом № 06.24-1473/36986 звернулось до клініки Charitй - Universitдtsmedizin Berlin, в якому просило підтвердити можливість лікування українського пацієнта ОСОБА_2 .
24.11.2015 Charitй - Universitдtsmedizin Berlin направило на електрону пошту Міністерства охорони здоров'я України (moz@moz.gov.ua) пропозицію № 27232 , в якій зазначено наступне: « Пацієнт ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4) з 17.11.2015 знаходиться у відділенні інтенсивної терапії загальної хірургії університетського медичного комплексу Charitй. Для запланованого лікування у зазначеній клініці вирахувано таку паушальну суму: 124 640,82 євро.»
В цій пропозиції було наведено перелік послуг, які будуть надані з урахуванням максимального періоду перебування - 40 днів у відділенні інтенсивної терапії. Крім того, було зазначено, що ця пропозиція враховує відомий клініці стан здоров'я пацієнта. Невідомі діагнози та неочікувані ускладнення, що могли спричинити високі витрати, не включені до цієї пропозиції. Також зазначено, що узгодження терміну та госпіталізація можливі лише після повної сплати зазначеної вище суми. Проте, кінцевий строк оплати визначено не було.
30.11.2015 та 22.02.2016 на засіданнях Комісії Міністерства охорони здоров'я України з питань направлення на лікування хворих за кордон, прийняті рішення №1100 та №1200 про направлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до Charitй - Universitдtsmedizin Berlin , а також визначено, що вартість лікування складає 124 640,82 євро.
30.11.2015 листом № 3.32/37585 МОЗ України повідомило Charitй - Universitдtsmedizin Berlin про прийняття Комісією МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон рішення про направлення ОСОБА_2 на лікування до клініки, у зв'язку з чим він був поставлений на облік хворих, яким необхідна оплата лікування за бюджетні кошти. При цьому, було зазначено, що оплата вартості лікування хворого на заявлену суму буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів при надходженні цих коштів у відповідності до погоджених витрат по бюджетній програмі КПКВК 2301360 «Лікування громадян України за кордоном».
31.03.2016 МОЗ України прийнято наказ № 295 про направлення на лікування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до клініки Charitй - Universitдtsmedizin Berlin, м. Берлін, Німеччина .
01.04.2016 Charitй - Universitдtsmedizin Berlin електронною поштою направило на адресу МОЗ України (moz@moz.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_12) пропозицію №27232, в якій зазначено, що пацієнт ОСОБА_2 був вдруге госпіталізований і перебуває з 07.12.2015 в клініці. При цьому зазначено, що орієнтовні витрати складатимуть 799 435,00 євро. В цій пропозиції надано перелік послуг, які будуть надані з урахуванням тривалості перебування - 159 днів у відділенні інтенсивної терапії. Крім того, в цій пропозиції зазначено: «Якщо Ви приймаєте нашу пропозицію, ми хотіли б попросити Вас зв'язатися з нами для подальшого узгодження».
08.04.2016 позивачем виставлено позивачу шляхом надсилання електронною поштою на адресу moz@moz.gov.ua, рахунок (329-2016) на суму 34 521,91 євро за період лікування з 17.11.2015 по 27.11.2015. Також було зазначено, що рахунок підлягає сплаті до 06.05.2016.
12.04.2016 відповідачем платіжним дорученням № 22 від 01.04.2016 перераховано на рахунок Charitй - Universitдtsmedizin Berlin грошові кошти в розмірі 124 640,82 євро.
20.04.2020 позивач повторно направив на електронну пошту відповідача (moz@moz.gov.ua, ІНФОРМАЦІЯ_11, ІНФОРМАЦІЯ_12) пропозицію/кошторис на суму 799 435,00 євро, з якої вбачається, що клініка звертається до родини ОСОБА_2 В цій пропозиції надано детальний перелік послуг та їх вартість, які планується надати пацієнту.
Крім того, в цій пропозиції зазначено таке: «Для того, щоб прийняти цю пропозицію та зробити її зобов'язальною, Ви, як замовник, маєте зробити наступне:
1) Цей кошторис (3 сторінки) повинен бути заповнений та підписаний замовником, а потім повернутий факсом +49 30 450 7 578244 або ел. поштою ІНФОРМАЦІЯ_6 . Підписуючи цей документ, Ви погоджуєтесь з умовами Додатку до Кошторису - Договір для іноземних пацієнтів, що обслуговуються на платній основі;
2) Сплата повної суми кошторису у формі авансового платежу у розмірі 799 435,00 євро.
Сплата повної суми у формі авансового платежу може бути здійснена шляхом банківського переказу, зазначивши прізвище пацієнта та номер пропозиції 27232, кредитною карткою або готівковими коштами в євро у касі Charitй, яка розташована у Virchow Campus.
Після отримання підписаної копії кошторису з усією Вашою інформацією та повної сплати розрахункової вартості лікування, буде організоване призначення зустрічі з пацієнтом та приймання його на лікування».
Відповідач стверджує, а позивач не заперечує, що Міністерство охорони здоров'я України відповіді на цю пропозицію не надало.
ІНФОРМАЦІЯ_13 пацієнт - ОСОБА_2 помер .
30.11.2016 Charitй - Universitдtsmedizin Berlin електронною поштою на адресу Міністерства охорони здоров'я України (moz@moz.gov.ua) направлено рахунок (516-2016) на оплату наданих медичних послуг у період з 07.12.2015 по ІНФОРМАЦІЯ_13 із детальним переліком наданих послуг та їх вартості.
Отже, згідно цього рахунку, загальна сума наданих послуг становить 695 723,50 євро, врахована передоплата в розмірі 90 118,91 євро, тому до сплати підлягає - 605 604,59 євро.
16.12.2016 на засіданні Комісії Міністерства охорони здоров'я України з питань направлення на лікування хворих за кордон, прийнято рішення про відмову Німецькій клініці Charitй - Universitдtsmedizin Berlin, Німеччина у відшкодуванні коштів у сумі 605 604,59 євро, витрачених клінікою на лікування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке здійснювалось клінікою без попередження та погодження з МОЗ України та прийняття позитивного рішення Комісією МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон щодо подальшого лікування хворого у клініці та його оплати.
Отже, Charitй - Universitдtsmedizin Berlin звернулося до суду з цим позовом про стягнення з Міністерства охорони здоров'я України заборгованості в розмірі 605 640,59 євро, у зв'язку з неоплатою наданих медичних послуг пацієнту - громадянину України ОСОБА_2
Відповідач, в свою чергу, заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що він сплатив погоджену з позивачем суму в розмірі 124 640,82 євро, після цього до смерті пацієнта додаткових рахунків на оплату позивачем не виставлялись.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
У відповідності до ст. 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог статтей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 170 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Статтею 15 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я забезпечує, в тому числі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Так, у відповідності до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство охорони здоров'я України» Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
В статті 36 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» встановлено, що громадяни України можуть направлятися для лікування за кордон у разі необхідності надання того чи іншого виду медичної допомоги хворому та неможливості її надання в закладах охорони здоров'я України. Державні органи зобов'язані сприяти виїзду громадян України за кордон і перебуванню там в період лікування. Порядок направлення громадян України за кордон для лікування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На момент прийняття рішення про направлення пацієнта - ОСОБА_2 на лікування до клініки Charitй - Universitдtsmedizin Berlin чинним було Положення про порядок направлення громадян налікування за кордон, затверджене Постановою № 991 Кабінету Міністрів України від 08.12.1995 (далі - Порядок).
Оскільки, порядок направлення громадян України на лікування за кордон регулюється спеціальними актами законодавства, зокрема, наведеним вище Порядком, суд дійшов висновку про застосування норм національного законодавства до правовідносин, які склались між Міністерством охорони здоров'я України та Charitй - Universitдtsmedizin Berlin щодо лікування громадянина України - ОСОБА_2
Отже, відповідно до п. 2 Порядку рішення про доцільність лікування за кордоном приймається Комісією з питань направлення на лікування за кордон (далі -
Комісія) на підставі висновку головного спеціаліста відповідного профілю МОЗ. Рішення Комісії приймається простою більшістю голосів і оформляється протоколом у встановленому порядку. Обов'язковою умовою прийняття Комісією позитивного рішення повинне бути складене головним спеціалістом відповідного профілю МОЗ обґрунтування щодо неможливості ефективного лікування хворого в Україні та підтвердження медичним закладом зарубіжної країни можливості надання відповідної спеціалізованої допомоги. На підставі рішення Комісії видається відповідний наказ МОЗ.
Пунктом 3 Порядку визначено, що у разі прийняття Комісією рішення про направлення громадянина на лікування за кордон одночасно визначаються загальна сума пов'язаних із цим направленням витрат і джерела їх покриття.
В п. 4 Порядку зазначено, що витрати, пов'язані з направленням громадянина на лікування
за кордон, включають вартість лікування та проїзду хворого туди і назад, а також (за рішенням Комісії) супроводжуючої особи. Сума зазначених та інших витрат і відповідальність сторін, у
тому числі за обґрунтованість терміну та якість лікування, визначаються на підставі письмової домовленості МОЗ з відповідним медичним закладом зарубіжної країни.
Згідно з п. 5 Порядку, для покриття витрат, пов'язаних з направленням громадянина
на лікування за кордон, можуть використовуватися кошти: хворого чи його сім'ї; Державного бюджету України (передбачені МОЗ на цю мету); бюджету Автономної Республіки Крим; місцевого бюджету; підприємства, установи, організації та їх об'єднань незалежно
від форм власності; громадських організацій та окремих громадян.
Кошти на лікування за кордоном перераховуються на спеціально відкритий МОЗ в ОПЕРУ Національного банку рахунок «Фонд для направлення громадян України на лікування за кордон». Бюджетні кошти перераховуються на цей рахунок у безготівковому порядку (п. 7 Порядку).
Судом вище встановлено, що 23.11.2015 Міністерство охорони здоров'я України листом № 06.24-1473/36986 звернулось до клініки Charitй - Universitдtsmedizin Berlin, в якому просило підтвердити можливість лікування українського пацієнта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14
Позивач, в свою чергу, 24.11.2015 направив на електрону пошту МОЗ України (moz@moz.gov.ua) пропозицію № 27232, в якій зазначив, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4) з 17.11.2015 знаходиться у відділенні інтенсивної терапії загальної хірургії університетського медичного комплексу Charitй. Для запланованого лікування у зазначеній клініці вирахувано паушальну суму в розмірі 124 640,82 євро за 40 днів перебування в клініці. В цій пропозиції зазначено, що узгодження терміну та госпіталізація можливі лише після повної сплати зазначеної вище суми. Проте, кінцевий строк оплати визначено не було.
Судом також встановлено, що 30.11.2015 та 22.02.2016 на засіданнях Комісії Міністерства охорони здоров'я України з питань направлення на лікування хворих за кордон, були прийняті рішення №1100 та №1200 про направлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до Charitй - Universitдtsmedizin Berlin , вартість лікування, зазначена клінікою, складає 124 640,82 євро.
В подальшому, 30.11.2015 листом № 3.32/37585 МОЗ України повідомило Charitй - Universitдtsmedizin Berlin про прийняття Комісією МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон рішення про направлення ОСОБА_2 на лікування до клініки.
Отже, з наведеного вбачається, що позивачем було направлено пропозицію щодо лікування пацієнта - громадянина України ОСОБА_2 , в якій вказувалась вартість та перелік послуг, а також строки їх виконання. Також було зазначено, що надання послуг можливе після повної сплати, визначеної в пропозиції суми, тобто сплати авансу за послуги, які клінікою будуть надаватися, проте кінцевого строку здійснення цього платежу визначено не було.
Відповідачем, в свою чергу, у відповідності до Порядку направлення громадян налікування за кордон, було погоджено надання цих послуг клінікою Charitй - Universitдtsmedizin Berlin в розмірі 124 640,82 євро, шляхом прийняття відповідного рішення Комісією Міністерства охорони здоров'я України з питань направлення на лікування хворих за кордон, про що повідомлено позивача.
Таким чином, між сторонами були погоджені всі умови щодо надання медичних послуг пацієнту.
Крім того, суд звертає увагу, що обмін сторонами інформацією при виконанні договірних зобов'язань шляхом надіслання електронних листів є частиною ділових звичаїв в Україні. Відповідно до ст. ст. 3, 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронні документи стали частиною ділового обороту та юридична сила електронного документа, як доказу, не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.11.2018 у справі №914/2505/17.
З матеріалів справи вбачається, що в подальшому, 01.04.2016 позивач направив на електронну пошту відповідача пропозицію № 27232 на суму 799 435,00 євро. В цій пропозиції, позивач повідомив про збільшення терміну перебування пацієнта в клініці до 159 днів. При цьому зазначив, якщо відповідач приймає цю пропозицію, необхідно зв'язатися з клінікою для подальшого узгодження.
Позивач 08.04.2016 виставив рахунок (329-2016) на суму 34 521,91 євро за період лікування 17.11.2015 по 27.11.2015, із зазначенням, що рахунок підлягає сплаті до 06.05.2016.
Водночас, 12.04.2016 Міністерством охорони здоров'я України платіжним дорученням № 22 від 01.04.2016 було перераховано на рахунок Charitй - Universitдtsmedizin Berlin грошові кошти в розмірі 124 640,82 євро згідно пропозиції № 27232 від 24.11.2015.
Не дочекавшись відповіді від МОЗ України, позивач повторно направив на електронну пошту відповідача пропозицію/кошторис на суму 799 435,00 євро від 20.04.2016, з якої вбачається, що клініка звертається до родини ОСОБА_2 В цій пропозиції надано детальний перелік послуг та їх вартість, які планується надати пацієнту. Крім того, зазначено, що для прийняття цієї пропозиції, замовнику необхідно підписати кошторис направлений позивачем, а також відповідачу необхідно здійснити авансовий платіж в розмірі 799 435,00 євро.
Як стверджує відповідач, та не заперечує позивач, Комісія МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон, рішення про погодження лікування ОСОБА_2 на суму 799 4365,00 євро не приймало. Тому, пропозиція клініки від 01.04.2016 та від 20.04.2016 залишилась без погодження відповідача.
Отже, не отримавши погодження від Міністерства охорони здоров'я України на продовження лікування ОСОБА_2 та не отримавши авансовий платіж згідно з пропозиціями, направленими відповідачу 01.04.2016 та ІНФОРМАЦІЯ_10 , клініка Charitй - Universitдtsmedizin Berlin продовжувала надавати медичні послуги пацієнту.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_13 пацієнт - ОСОБА_2 помер.
Не дивлячись на те, що Міністерство охорони здоров'я України так і не прийняло пропозицію позивача на суму 799 435,00 євро, останній 30.11.2016 направив на електронну пошту відповідача рахунок на оплату в розмірі 605 604,59 євро за надані медичні послуги пацієнту ОСОБА_2 у період з 07.12.2015 по ІНФОРМАЦІЯ_13.
З наведених вище обставин вбачається, що Міністерство охорони здоров'я України не надало клініці Charitй - Universitдtsmedizin Berlin погодження на лікування ОСОБА_2 на суму 799 435,00 євро, наведену у пропозиціях позивача від 01.04.2016 та 20.04.2016. Відповідно, позивач не мав права без погодження відповідача надавати медичні послуги на цю суму. Крім того, у наданих позивачем пропозиціях було зазначено, що лікування пацієнта буде здійснюватися після авансового платежу, проте такого платежу відповідачем сплачено не було.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Charitй - Universitдtsmedizin Berlin до Міністерства охорони здоров'я України про стягнення заборгованості в розмірі 605 604,59 євро.
Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог Charitй - Universitдtsmedizin Berlin відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» та пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено: 26.05.2020.
Суддя В.В. Бондарчук