про залишення позовної заяви без руху
"26" травня 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/330/20
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали
за позовом Тячівської місцевої прокуратури, м. Тячів
до відповідача 1 Солотвинської селищної ради, смт. Солотвино Тячівського району
до відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Тячів
про визнання недійсними результатів електронних торгів та договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації, а також зобов'язання повернути майно
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить визнати недійсними результати електронних торгів щодо приватизації об'єкта нерухомості площею 3350,40 м2, розташованого за адресою: Закарпатська АДРЕСА_1 , а також укладений за їх результатами між відповідачами у справі договір купівлі-продажу №2412 від 04 березня 2020 року та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності №35798605 від 04.03.2020 цього об'єкта малої приватизації. Окрім немайнових вимог, позивач просить застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язання повернути майно, придбане на підставі згаданого договору. Позов заявлено з посиланням на ст. ст. 216 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та положень Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
Позовна заява №07.35-86-440-20 від 29.04.2020 підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164 ГПК України.
Статтею 163 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Відповідно до приписів ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Однак, в порушення наведеної норми, подана на розгляд заява в частині вимоги про повернення майна не містить відомостей щодо ціни позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, згідно з приписами частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 2 статті 4 Закону, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру - у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
При зверненні з позовом прокурором заявлено три вимоги: дві немайнові та одну майнову. Відповідно до наведених вище норм, судовий збір, що повинен бути сплачений за позовну заяву, складає суму 90920,73 грн (2102,00+2102,00+86716,73). Позивачем же сплачено 6306 грн, тобто недоплачена сума судового збору за заявленими вимогами складає 84614,73 грн.
За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Тячівської місцевої прокуратури №07.35-86-440-20 від 29.04.2020 (02.3.1.-06/362/20 від 21.05.2020) - залишити без руху.
2. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків зустрічної позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали доказів у строк, не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що:
- встановлені процесуальні строки обчислюються з врахуванням п. 3 ч. 11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», тобто продовжуються на строк дії такого карантину;
- в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Андрейчук