Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"15" травня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/12/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Ситник С.Г. - адвокат, довіреність №2 від 13.01.2020;
від відповідача: Вірьовкін О.І. - адвокат, ордер серії АМ №1001588 від 21.01.2020.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідон Буд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Север-сталь конструкція"
про стягнення 1622674,13 грн.
Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 1589761,94 грн. основного боргу, 11261,84 грн. інфляційних, 21650,35 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не повернув суму попередньої оплати в сумі 1589761,94 грн., перераховану йому на підставі договору поставки №14/11/2018 від 14.11.2018.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові та відповіді на відзив (а.с. 53-74), просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав, зазначених у відзиві (а.с. 34-46) та запереченнях на відповідь на відзив (а.с. 83).
Відповідач на доведення своїх заперечень звертав увагу суду на те, що згідно Додаткової угоди №1 від 14.03.2019 до договору поставки №14/11/2018 від 14.11.2018 позивач не виконав свого обов'язку щодо укладення договору з відповідачем до 01.07.2019. На думку ТОВ "Север-сталь конструкція", відповідач свої зобов'язання виконав: направив позивачу комерційну пропозицію від 08.04.2019. Також представник відповідача наголошував, що згоди на участь у будь-яких тендерах не давав, ціна комерційної пропозиції відповідає змісту п.п. 2.2.1. додаткової угоди №1 від 14.03.2019. Отже, відповідач дотримувався думки, що не повинен повертати кошти, а має здійснити поставку товару позивачу.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 14.11,2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерідон Буд" (Покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Север-сталь конструкція" (Постачальник/відповідач) укладено договору поставки №14/11/2018 (Договір №14/11/2018) (а.с. 9-12), відповідно до якого в порядку та умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, вказаний у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору (Товар), а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити його в повному обсязі (п.п. 1.1. Договору №14/11/2018).
Пунктом 1.2. Договору №14/11/2018 встановлено, що асортимент, одиниці виміру та ціна Товару визначаються Сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 3.1. та п. 3.4. Договору №14/11/2018 ціна товару та порядок оплати товару здійснюється згідно специфікацій до цього Договору.
Також сторонами було узгоджено специфікацію - Додаток №1 від 14.11.2018 (а.с. 12 зворот) до Договору №14/11/2018. Вартість товару згідно даної специфікації становить 5176896,45 грн. в т.ч. ПДВ 20%. Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника відповідно до рахунку-фактури та цієї Специфікації наступним чином:
- попередня оплата в розмірі 70% вартості Товару згідно цієї Специфікації на підставі рахунку-фактури, виданого Постачальником, здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання цієї Специфікації та отримання рахунку-фактури Покупцем;
- остаточний розрахунок в розмірі 30% вартості Товару згідно цієї Специфікації здійснюється Покупцем протягом 5 робочих днів після поставки кожної партії Товару.
Пунктами 5 і 6 Специфікації до Договору №14/11/2018 визначено, що поставка товару здійснюється протягом 48 робочих днів з дня здійснення позивачем попередньої оплати у розмірі 70% вартості товару згідно специфікації, що становить 3623827,52 гри.
06.12.2018 року позивачем перераховано відповідачу 3623827,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7185 від 06.12.2018 (а.с.74).
Відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару в строк до 15.02.2019 не виконав.
11.03.2019 позивачем на адресу відповідача була відправлена претензія за вих. №128 (а.с. 56-62). Даною претензією позивач повідомив відповідача, що у зв'язку з простроченням поставки товару вимагає повернути суму сплаченого авансу в сумі 3623827,52 грн. та бажає достроково припинити дію Договору №14/11/2018.
В послідуючому 14.03.2019 між сторонами у справі було укладено Додаткову угоду №1 (а.с. 13) до Договору №14/11/2018, відповідно до якої позивач та відповідач домовились викласти Специфікацію (Додаток №1 до Договору №14/11/2018) в новій редакції та зазначено наступне:
2. Сторони підтверджують, що у зв'язку зі зменшенням вартості Товару, що постачається відповідно до Специфікації в новій редакції, порівняно з вартістю Товару, який повинен був поставлятися відповідно до Специфікації в попередній редакції, аванс у розмірі 3623827,52 грн. в т.ч. ПДВ 20%, сплачений Покупцем Постачальнику відповідно до умов Специфікації в попередній редакції, повертається Постачальником Покупцеві в наступному порядку:
2.1. 1708127,88 грн. в т.ч. ПДВ 20%, зараховується в якості оплати Покупцем Товару відповідно до Специфікації в новій редакції.
2.2. Різниця між сумою авансу, сплаченого Покупцем відповідно до Специфікації в попередній редакції, і вартістю Товару відповідно до Специфікації в новій редакції, а саме 1915699,64 грн. в т.ч. ПДВ 20%, повертається Постачальником Покупцеві наступним чином:
2.2.1. У випадку укладення між сторонами до 01.07.2019 договору поставки металоконструкцій за ціною 37850,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%, за 1 т. металоконструкцій сума 1915699,64 грн. в т.ч. ПДВ 20%, зараховується в якості оплати металоконструкцій за таким договором поставки.
2.2.2. У випадку, якщо до 01.07.2019 між сторонами не буде укладено договору поставки, передбаченого пп. 2.2.1 цієї Додаткової угоди, Постачальник повертає Покупцеві 1915699,64 грн. в т.ч. ПДВ 20%, до 31.07.2019.
Всі інші умови Договору, не змінені Додатковою угодою №1, залишені чинними.
Згідно п. 3 Додаткової угоди 31 остання вступає в силу з дати її підписання уповноваженими представниками сторін.
З дати підписання цієї Додаткової угоди Специфікація до Договору в попередній редакції є такою, що втратила чинність (п. 4 Додаткової угоди №1).
Як зазначив позивач та не заперечував відповідач, договір, обумовлений в п.п. 2.2.1. Додаткової угоди №1 від 14.03.2019 в строк до 01.07.2019 не був укладений.
Отже, на думку позивача, Постачальник повинен був повернути 1915699,64 грн. до 31.07.2019.
Оскільки відповідачем, на виконання специфікації від 14.03.2019, товар було поставлено на суму 1715040,80 грн., тобто на 6912,92 грн. більше, відповідно сума, яка підлягає поверненню становить 1908786,72 грн. (1915699,64 - 6912,92).
З метою врегулювання спору Позивач направляв Відповідачу претензії (за вих. №400 від 05.08.2019 та за вих. №588 від 12.11.2019 - а.с. 14, 68).
Проте, відповідач не повернув зазначену суму позивачу.
Крім того, позивачем відзначено, що між ТОВ "Ерідон Буд" та відповідачем було укладено договір на виготовлення металоконструкцій №23/08/2019 від 23.08.2019 (далі - Договір №23/08/2019).
Згідно умов цього договору Позивач має заборгованість перед Відповідачем у розмірі 319024,78 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 53 170,80 грн.
Разом з тим, сторони не заперечували, що 17.12.2019 між позивачем та відповідачем було погоджено проведення взаємозаліку за Договором №14/11/2018 та Договором №23/08/2019. Таким чином, станом на 17.12.2019 заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №14/11/2018 становить 1589761,94 грн.
Враховуючи те, що відповідач тривалий час не повертав грошові кошти, перераховані в якості попередньої оплати, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші юридичні акти. При чому, у наведеній нормі відсутній вичерпний перелік підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення 1589761,94 грн. заборгованості є обґрунтованою.
Як вбачається з умов Додаткової угоди №1 від 14.03.2019, відповідач взяв на себе зобов'язання в разу неукладення договору поставки металоконструкцій за ціною 37850,00 грн., повернути до 31.07.2019 грошові кошти в сумі 1915699,64 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд зауважує, що позивач жодним чином не зобов'язувався укласти договір до 01.07.2019 саме з Товариством з обмеженою відповідальністю "Север-сталь конструкція", тому посилання відповідача на протиправність поведінки позивача щодо неукладення договору в строк до 01.07.2019 є необґрунтованим.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до ст. 181 ГПК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1). Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 2). Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч. 3). За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч. 4).
Згідно ч. 1 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частиною 2 цієї статті визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Системно проаналізувавши зазначені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що комерційна пропозиція від 08.04.2019 (а.с. 38), надіслана позивачу, не є в розумінні даної статті пропозицією укладення договору, а являється лише інформацією щодо товару, який може бути поставлений. Зазначена пропозиція не містить всіх істотних умов договору поставки.
Також заперечення відповідача щодо ненадсилання відповідачу вимоги про повернення коштів спростовується матеріалами справи.
Крім цього, позивач просив сягнути з відповідача 11261,84 грн. інфляційних та 21650,35 грн. 3% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
перевіривши розрахунки інфляційних та 3% річних (а.с. 2-3), суд вважає останні вірними, а зазначені вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Север-сталь конструкція" (10029, м. Житомир, вул. Східна, 80, ід. код 38966787)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідон Буд" (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, пров. Чорновола, 3, ід. код 39066996) 1589761,94 грн. основної заборгованості, 11261,84 грн. інфляційних, 21650,35 грн. - 3%річних, а також 24340,12 грн. сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 25.05.20
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2, 3 - сторонам (рек. з повід.)