709/132/20
заочне
20 травня 2020 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Кваші І.М.,
при секретарі судового засідання - Дем'яненко Н.М.,
за участі позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
ОСОБА_1 звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Мотивує позов тим, що 06 серпня 2019 року надав відповідачу в позику грошові кошти в сумі 17000,00 гривень. На підтвердження надання у позику цих коштів відповідачем складено розписку. За умовами заяви відповідач повинен був повернути позивачу грошові кошти до 20 вересня 2019 року. Однак станом на день звернення до суду з даним позовом кошти не повернуто. А тому позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в судовому порядку.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Пояснив суду, що відповідачу позичив кошти в сумі 17000,00 грн., які він обіцяв повернути до 20 вересня 2019 року. Проте позичені кошти ОСОБА_2 не повернув, станом на дату розгляду справи заборгованість існує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав. Поштове відправлення з копією ухвали суду та позовною заявою і доданими до неї документами, надсилалися на адресу його реєстрації. А також відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, однак до суду не прибув.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей (правовий висновок ВСУ від 18 вересня 2013 року № 6-63цс13).
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За ч. 1 ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 81 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 91 ЦПК України імперативно встановлено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність розписки відповідача від 06 серпня 2019 року про зобов'язання до 20 вересня 2019 року повернути ОСОБА_1 борг у розмірі 17000,00 грн. (а.с. 6).
Проте в порушення вимог ст. 95 ЦПК України оригінал чи належним чином засвідчену копію даної розписки позивачем суду не надано.
Суд не може прийняти законне і обгрунтоване рішення лише на підставі ксерокопії розписки, не засвідченої належним чином (нотаріально).
Клопотань про допит свідків, про яких вказується в позові, і прізвища яких зазначені в розписці, позивач не заявляв. Ініціювати допит осіб в якості свідків суд не вправі (ст. 91 ЦПК).
Таким чином суд вважає, що позивачем не надано достатньо доказів в обгрунтування позовних вимог. А відтак, в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 141, 259, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Черкаського апеляційного суду або через Чорнобаївський районний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя І.М.Кваша