707/618/20
2-о/707/21/20
26 травня 2020 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Тептюк Є.П.
за участю секретаря Кравець К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
23 березня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, мотивуючи її тим, що у свідоцтві про народження, прізвище заявника вказано як « ОСОБА_2 ». У військовому квитку також вказано прізвище - « ОСОБА_2 ». Однак паспорт громадянина України видано на прізвище - « ОСОБА_3 ».
Оскільки помилка у написанні прізвища заявника є наслідком довільного перекладу прізвища з російської мови на українську, заявник просив суд встановити факт належності йому - ОСОБА_1 трудової книжки, військового квитка та свідоцтва про народження, що видані на імя « ОСОБА_4 ».
29.04.2020 року від представника заявника надійшла заява про уточнення заявлених вимог. У даній заяві представник заявника просив лише встановити факт належності ОСОБА_1 трудової книжки та допитати свідків.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду справи.
Суд не приймає до уваги заяву представника заявника щодо уточнення вимог від 20.04.2020 року, в якій він фактично зменшує заявлені вимоги, і просить встановити лише факт належності ОСОБА_1 трудової книжки.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Отже чинним ЦПК України не передбачено подання заяви про уточнення вимог.
Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 315 ЦПК України, справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ.
Враховуючи вищевикладене, вимоги щодо встановлення факту належності заявнику військового квитка та свідоцтва про народження підлягають залишенню без розгляду, оскільки дані вимоги не розглядаються судом в порядку окремого провадження і питання повязані з ними вирішуються органом, який видав документ.
На підставі викладеного, керуючись ст. 315 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності йому військового квитка та свідоцтва про народження - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.
Ознайомитись з повним текстом ухвали, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційні скарги на ухвалу можуть бути подані протягом 15 днів з дня її складення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Роз'яснити учасникам процесу, що згідно ч. 2 Розділу ХІІ Прикінцевих Положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Є. П. Тептюк