Справа № 711/3394/20
Провадження № 2-а/712/87/20
27 травня 2020 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
за участю секретаря - Ліпатової Н.Г.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, інспектора батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві сержанта поліції Левіна В'ячеслава Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в м. Києві, інспектора батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві сержанта поліції Левіна В'ячеслава Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги тим, що 06.03.2020 інспектором УПП в м. Київ сержантом поліції Левіним В.С. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАК № 2206744 за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Із зазначеною постановою не згоден та вважає її незаконною, з грубим порушенням норм КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення. Зазначив, що винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності було неправомірним. Вказав, що дійсно 06.03.2020 о 15 год. 01 хв. виїжджав з місця парковки із вул. Вузивська з увімкненим лівим поворотом та повільно намагався перестроїтися у ліву смугу руху, яка була щільно зайнята автомобілями, що рухалися. При зупинці працівником поліції був увімкнений лівий поворот, що було також засвідчено і пасажиром, який був в автомобілі. Після зупинки його транспортного засобу та висловлення звинувачень щодо проїзду на дорозі зі смугою для маршрутних ТЗ, позначеній дорожнім знаком 5.8 та 5.11, де нібито забороняється рух і зупинка індивідуального транспортного засобу , сержантом поліції Левіним В.С. не надано доказів про порушення ПДР. Крім того, поліцейський дозволив подальший рух і жодного документу, тобто ні протоколу, ні постанови, не виносив, про що свідчить відсутність підпису на постанові, яка ним отримана 09.04.2020. Також вказав, що крім порушення процедури розгляду адміністративної справи, вважає також, що відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 122 КУпАП. Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення Серії ЕАК № 2206744 від 06.03.2020, а провадження по справі закрити.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 квітня 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
04.05.2020 у визначений законодавством термін відповідачем скерований відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що відповідно до постанови 06.03.2020 о 15 год. 01 хв. відповідач під час патрулювання бульвару Чоколівського, 47, помітив транспортний засіб Nissan Leaf, номерний знак НОМЕР_1 під керування позивача, який здійснив рух по смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 ПДР. Відповідачем було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу в сумі 510 грн. Відповідно до чинного законодавства позивачу було роз'яснено положення статей 307, 308, а також права, передбачені ст. 268 КУпАП, порядок та строки оскарження постанови згідно зі ст.ст. 287-289 КУпАП. Зауважив, що відповідач разом з напарниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 06.03.2020, перебуваючи в екіпажі патрульної поліції, здійснюючи патрулювання визначеної території Чоколівського бульвару м. Києва безпосередньо стали свідками вчинення позивачем вищезазначеного адміністративного правопорушення, а отже вина особи є доведеною. Відмітив, що порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не впливає на суть вчиненого порушення та не є підставою для задоволення позовних вимог. Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
20.05.2020 адвокат позивача - ОСОБА_4 скерувала до суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що дані у відзиві не відповідають фактичним обставинам справи. Так, доказів того, що справа про адміністративне правопорушення розглядалася та було роз'яснено позивачу права та порядок статей КУпАП до відзиву не надано. Посилання відповідача, що свідками вчинення позивачем адміністративного правопорушення є працівники поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які перебували в екіпажі патрульної поліції, не може враховуватись як доказ.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши диск відеозапису правопорушення, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 8 Конституції задекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Постановою інспектора роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Київ сержанта поліції Левіна В.С. від 06 березня 2020 року серії ЕАК № 2206744 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 510,00 грн.
У постанові серії ЕАК № 2206744 зазначено, що позивач ОСОБА_1 06.03.2020 о 15 год. 01 хв. в м. Київ, бульвар Чоколівський, 47, керуючи ТЗ здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушив п. 17.1 ПДР України.
Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п. 1.9. цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 17.1 Правил дорожнього руху України визначено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів крім таксі на цій смузі.
Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 3 ст. 122 КУпАП є перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд виходить з того, що при вирішенні даного спору врахуванню підлягають приписи Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Так, на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Позивач в позовній заяві, у відповіді на відзив вказав, що інспектором не доведено правомірності своїх дій та не надано відповідних доказів щодо вчинення правопорушення, зазначеного в постанові.
У той же час, твердження відповідача про те, що під час складання постанови про адміністративне правопорушення було достеменно встановлено, що позивач рухався на смузі для маршрутних транспортних засобів, не знайшли свого об'єктивного підтвердження, оскільки відеозапису чи інших належних доказів, які б зафіксували факт вчинення позивачем правопорушення, відповідачем не надано.
Тому, до таких тверджень відповідача суд ставиться критично, оскільки вони не підтверджуються жодними доказами. Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку. У даному випадку для підтвердження порушень позивачем Правил дорожнього руху України відповідач відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема, відеозапис події із відповідним моментом руху позивача на смузі для маршрутних ТЗ тощо.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем у встановленому порядку не доведено обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття, що є підставою для визнання її протиправною та скасування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд при цьому зазначає, що, з урахуванням конституційних принципів законності та індивідуалізації відповідальності, обов'язковою передумовою накладення на особу адміністративного стягнення є точний виклад обставин вчиненого нею адміністративного правопорушення, прямо передбаченого законодавством. Притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях є неприпустимим.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, встановлено, що під час винесення оспорюваної постанови, інспектором поліції не зібрано достатніх достовірних фактичних даних, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не долучено інших відомостей необхідних для вирішення справи, передбачених ст. 268 КУпАП .
Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при винесенні спірної постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, тому постанова серії ЕАК №22206744 від 06.03.2020 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Відповідно до ч.5 ст.288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 242-246, 250, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, інспектора батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві сержанта поліції Левіна В'ячеслава Сергійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора роти № 3 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Києві сержанта поліції Левіна В'ячеслава Сергійовича серія ЕАК № 2206744 від 06 березня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАК № 2206744 від 06 березня 2020 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Є. Троян