Справа № 159/3483/19 Провадження №11-сс/802/314/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:запобіжний захід - домашній арешт Доповідач: ОСОБА_2
25 травня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду від 16 травня 2020 року (ЄРДР №12019030110001203),
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду від 16 травня 2020 року клопотання старшого слідчого СВ Ковельського ВП ГУ НП у Волинській області ОСОБА_9 про застосування підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 307 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково, обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням обов'язків: забороною залишати житло цілодобово, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, строком на 2 місяці, в решті клопотання відмовлено, ОСОБА_7 звільнено з-під варти в залі суду.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що є достатні підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри, існують ризики, вказані слідчим і наведене ним їх обґрунтування заслуговує на увагу, однак органом досудового розслідування не доведено те, що підозрюваний веде антигромадський спосіб життя, так як характеризуючи даних, що свідчили б про це, у справі немає, а також відомостей про відсутність у підозрюваного сталого доходу, адже той отримує пенсію по інвалідностей. Крім того, під час розгляду клопотання не підтвердилась обставина про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності. Таким чином, слідчий суддя виходив з наявності обґрунтованої підозри у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення та того факту, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, застосування якого в даному кримінальному провадженні є недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може запобігти існуючим ризикам. Також прокурором не доведено обставини недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання існуючим ризикам, а тому обрав даний запобіжний захід.
З вищевказаного клопотання слідчого вбачається, що ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах придбав таблетку у частині блістера, що містить у своєму складі наркотичний засіб метадон, яку зберігав при собі з метою збуту. У подальшому о 14 год. 30 хв. 26.06.19 р. він, знаходячись на вул. Достоєвського у м. Ковель Волинської області, діючи з корисливих мотивів і керуючись метою збагачення, продав, чим незаконно збув, за грошову винагороду в сумі 200 грн наркотичний засіб - метадон масою 0, 024 г особі, анкетні дані якої змінені та який залучався поліцією до проведення оперативної закупки на підставі Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», який о 14 год. 40 хв. того ж дня вказаний вище наркотичний засіб видав поліції. 27.06.19 р. про це кримінальне правопорушення відомості було внесено у ЄРДР за ч. 1 ст. 307 КПК України. Крім цього він же у невстановлений досудовим розслідуванням час та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах повторно придбав таблетку у частині блістера, що містить у своєму складі наркотичний засіб метадон, яку зберігав при собі з метою збуту. У подальшому о 12 год. 40 хв. 15.05.20 р. він, знаходячись на АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів і керуючись метою збагачення, продав, чим незаконно збув, за грошову винагороду в сумі 150 грн. наркотичний засіб - метадон особі, анкетні дані якої змінені та який залучався поліцією до проведення оперативної закупки на підставі Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», який о 13 год. того ж дня вказаний вище наркотичний засіб видав поліції. 15.05.20 р. про це кримінальне правопорушення відомості було внесено у ЄРДР за ч. 2 ст. 307 КК України. Вказані вище кримінальні провадження були об'єднані в одне 15.05.20 р.
Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 вищевказаних кримінальних правопорушень, та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду, прокурором подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання задовольнити, обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначає, що ухвала суду першої інстанції є невмотивованою, необґрунтованою, постановленою з порушенням кримінального процесуального закону. Посилається на те, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, які належним чином не досліджені. Крім того, судом першої інстанції не надано належної оцінки факту можливого продовження підозрюваним вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотиків, адже даний підозрюваний перебуває на замісній терапії у ЦРЛ Ковельського МТМО і отримує «на руки» для лікування лікарський препарат Метадон-ЗН, тому прокурор просить звернути увагу, що саме такий препарат ОСОБА_7 збував легендованим особам. Також апелянт зазначає, що судом не надано в сукупності оцінку всім обставинам кримінального провадження, які, в свою чергу, спростовують висновки щодо недоведеності недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання існуючим ризикам.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, думку підозрюваного і його захисника, які заперечили доводи апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ст.ст. 5, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя при розгляді вказаного клопотання дотримався вказаних вимог закону та прийшов до правильного висновку про часткове його задоволення.
Під час розгляду матеріалів кримінального провадження встановлено, що в провадженні СВ Ковельського ВП ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № №12019030110001203 від 27.06.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч.2 ст. 307 КК України.
16 травня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 307 КК України.
З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", колегія суддів вважає необхідним враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Як вбачається із матеріалів справи, при розгляді в суді першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_7 вищевказаних кримінальних правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність постійного місця проживання, апеляційний суд дійшов висновку щодо обґрунтованості ухвали слідчого судді суду першої інстанції про можливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Під час розгляду апеляційної скарги апеляційним судом було досліджено та надано оцінку в сукупності всім обставинам кримінального провадження, наявності ризиків, передбачених ч.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, та доводам апеляційної скарги прокурора. За результатами чого, суд вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є занадто суворим для запобігання існуючим ризикам.
Застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може в повній мірі запобігти ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо можливості підозрюваного вчиняти нові злочини проходячи лікування є недоведеним припущенням щодо можливої процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, обраний судом першої інстанції щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є достатнім та виправданим.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано обрав запобіжний захід саме у вигляді домашнього арешту, а тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали, з викладених в апеляційній скарзі доводів, апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 травня 2020 року про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді