Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/5671/20
22.05.2020 місто Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві, погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 7, стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2013 року народження, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
про продовження строку тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 42019101070000199 від 03.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-
Старший слідчий СВ управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_7 , як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_3 , що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, звернувся з клопотанням до суду, в якому просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_6 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СВ управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження №42019101070000199 від 03.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений в ході досудового розслідування день, час та місці у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та пересилання з метою збуту та збут наркотичного засобу за попередньою змовою групою осіб. В подальшому, остання вступила у злочинну змову разом із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою незаконного збуту на території м. Києва наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, в результаті чого ОСОБА_8 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 розробили між собою злочинний план дій, відповідно до якого ОСОБА_8 перебуваючи у м. Запоріжжя здійснювала відправлення за допомогою послуг ТОВ «Нова Пошта» обумовленої кількості наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон у розфасованому вигляді, у свою чергу ОСОБА_6 та ОСОБА_9 перебуваючи у м. Києві отримували відправлення у відділеннях ТОВ «Нова Пошта» та здійснювали розкладання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон в обумовлених місцях. Також відповідно до злочинного плану у обов'язки ОСОБА_8 входило приймати вхідні дзвінки від наркозалежних осіб з метою придбання ними наркотичного засобу, отримувати грошові кошти на банківську картку у якості оплати за наркотичний засіб, після отримання грошових коштів ОСОБА_8 здійснювала конференц-зв'язок із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , які вказували наркозалежним особам точне місцезнаходження наркотичного засобу. Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту та збуті наркотичного засобу за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Крім того, у ході досудового розслідування, встановлено, що у невстановлений в ході досудового розслідування день, час та місці у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виник злочинний умисел, спрямований на повторне незаконне придбання, зберігання та пересилання з метою збуту та збут наркотичного засобу за попередньою змовою групою осіб. В подальшому, остання вступила у злочинну змову разом із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою незаконного збуту на території м. Києва наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, в результаті чого ОСОБА_8 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 розробили між собою злочинний план дій, відповідно до якого ОСОБА_8 перебуваючи у м. Запоріжжя здійснювала відправлення за допомогою послуг ТОВ «Нова Пошта» обумовленої кількості наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон у розфасованому вигляді, у свою чергу ОСОБА_6 та ОСОБА_9 перебуваючи у м. Києві отримували відправлення у відділеннях ТОВ «Нова Пошта» та здійснювали розкладання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон в обумовлених місцях. Також відповідно до злочинного плану у обов'язки ОСОБА_8 входило приймати вхідні дзвінки від наркозалежних осіб з метою придбання ними наркотичного засобу, отримувати грошові кошти на банківську картку у якості оплати за наркотичний засіб, після отримання грошових коштів ОСОБА_8 здійснювала конференц-зв'язок із ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , який вказував наркозалежним особам точне місцезнаходження наркотичного засобу. Так, ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне незаконне придбання, зберігання та пересилання з метою збуту та збут наркотичного засобу за попередньою змовою групою осіб, 04.03.2020 у невстановлений в ході досудового розслідування час ОСОБА_8 незаконно придбала 62 (шістдесят два) поліетиленових згортки зеленого кольору з кристалоподібною речовиною білого кольору, які за допомогою послуг ТОВ «Нова Пошта» незаконно переслала їх до м. Києва на ім'я отримувача ОСОБА_6 . В подальшому, 05.03.2020 приблизно о 13:57 год. ОСОБА_6 перебуваючи у відділенні №251 ТОВ «Нова пошта», що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. Соборності, 5, отримав відправлення, а саме 62 (шістдесят два) поліетиленових згортки з кристалоподібною речовиною білого кольору та розпочав їх незаконно зберігати з метою подальшого їх збуту за попередньою змовою разом із ОСОБА_8 , відповідно до заздалегідь розробленого плану дій, за місцем власного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 . 05.03.2020 року у ході проведення затримання та особистого обшуку ОСОБА_6 у останнього було вилучено 11 (одинадцять) поліетиленових згортків з кристалоподібною речовиною білого кольору, також у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено 51 (п'ятдесят один) поліетиленовий згорток з кристалоподібною речовиною білого кольору, які ОСОБА_6 за попередньою змовою разом із ОСОБА_8 зберігав з метою подальшого збуту. Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у повторному незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичного засобу за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07.03.2020 відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, з визначеним розміром застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 гривень у національній грошовій одиниці. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28.04.2020 р. продовжено ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 30 днів до 27.05.2020 р. включно, з визначеною заставою в попередньому об'ємі. Строк досудового розслідування цього кримінального провадження постановою Київської місцевої прокуратури № 7 від 27.04.2020 р. продовжений до 06.06.2020 р. На думку слідчого, продовжують існувати підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, сховати, знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор, що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, підтримав клопотання за вищевказаними підставами, вказавши, що ризики, за якими стосовно підозрюваного було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, є актуальними на теперішній час і жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може їм запобігти. Вказані у клопотанні слідчі дії не могли бути виконаними у встановлений строк за об'єктивними причинами. Наголосив, що метою продовження застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити в клопотанні, посилаючись на те, що ризики прокурором не доведені, докази обґрунтованості підозри відсутні, зазначив на порушення строків органом досудового розслідування із зверненням до суду з внесеним клопотанням, а саме дане клопотання внесено за 8 днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а не за 10, як це передбачено КПК України. Крім того, слідчі дії, які необхідно провести органу досудового розслідування, не пов'язані із застосуванням такого суворого запобіжного заходу, наголосив на тому, що за час перебування підозрюваного в СІЗО під вартою, з ним не було проведено жодних слідчих дій, що свідчить про даремність перебування підзахисного під вартою. Просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, обравши йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вказуючи, що останній має постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має сім'ю: дружину та малолітню дитину - інваліда, за місцем проживання характеризується позитивно, до затримання неофіційно працював водієм в таксі, не має на меті переховуватися від слідства та суду та перешкоджати кримінальному провадженню. До того ж, просив, у випадку якщо суд дійде до висновку про задоволення внесеного клопотання в частині тримання під вартою, зменшити заставу до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, додав змістовні письмові заперечення на внесене клопотання.
Підозрюваний в судовому засіданні просив звільнити його з-під варти та обрати йому домашній арешт, пояснивши, що не буде переховуватися від слідства та суду, буде з'являтись за першим викликом до слідчого. За вказаною адресою постійно проживає з родиною, та прагне допомогти у вихованні та утриманні малолітньої доньки - інваліда, до затримання працював неофіційно водієм таксі. При цьому, вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину - визнав.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 307 КК України (№ з Єдиного реєстру досудових розслідувань - № 42019101070000199 від 03.07.2019 р.)
06.03.2020 р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та його дії кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України, а саме: повторне незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичного засобу за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07.03.2020 відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою строком по 03.05.2020 р. включно, з визначеним розміром застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168 160 гривень у національній грошовій одиниці (справа № 758/3088/20).
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28.04.2020 р. продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 30 днів до 27.05.2020 р. включно, з визначеною заставою в попередньому об'ємі (справа № 758/4920/20).
Строк досудового розслідування цього кримінального провадження постановою Київської місцевої прокуратури № 7 від 27.04.2020 р. продовжений до 06.06.2020 р.
Як вбачається з матеріалів клопотання, органу досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, що зумовлено складністю кримінального провадження, а саме: отримати висновки експертів раніше призначених експертиз матеріалів, речовин та виробів; отримати ухвали про накладення арешту на майно; отримати результати проведених раніше негласних слідчих (розшукових) дій; отримати від Київського апеляційного суду розсекречені ухвали на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; у порядку ст. 279 КПК України змінити раніше повідомлені підозри із урахуванням отриманих експертиз матеріалів, речовин та виробів; додатково допитати підозрюваних з приводу обставин вчинення вищеописаних кримінальних правопорушень; зібрати матеріали, що характеризують підозрюваних; виконати вимоги ст. 290 КПК України; виконати інші слідчі-розшукові дії у яких виникне необхідність.
Провести вказані слідчі дії у передбачений законом строк не представляється за можливим, у зв'язку із чим неможливо завершити досудове розслідування у розумні строки, відповідно до ст. 28 КПК України.
Злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , відноситься до категорії тяжких злочинів.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які має вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що досліджені в судовому засіданні додані до клопотання документи, на даний час, свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованого йому у провину кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування. А тому не погоджується із запереченнями сторони захисту в цій частині.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення «Єлоев протии України», «Фельдман протии України»).
Таким чином, зі спливом такого часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Відповідно до ст. 199 КПК на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_6 ознак інкримінованого злочину.
Згідно з ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07.03.2020 р. та ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 08.04.2020 р. ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 визнані переховування від органу досудового розслідування та/або суду, вчинення дій, спрямованих на незаконний вплив на свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи питання про існування на даний час у цьому кримінальному провадженні передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених в ухвалі слідчого судді про застосування запобіжного заходу ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років з конфіскацією майна, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого йому злочині.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Бекчієв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Оцінюючи ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити на позицію Суду щодо скоєння правопорушень: серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, підозрюваний є особою, яка раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, але злочин, що йому інкримінується є тривалим, до того ж, офіційно підозрюваний не працевлаштований, інших джерел існування не має, а відтак - може вчинити подібне кримінальне правопорушення, тому даний ризик слідчий суддя вважає доведеним.
Актуальність ризику впливу на свідків з позиції Європейського суду з захисту прав людини, який у справі «Летельє проти Франції» підтверджує той факт, що підозрюваний під час досудового розслідування шляхом вмовляння, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування, крім того ознайомиться із матеріалами кримінального провадження, зокрема протоколами допитів свідків де зазначені анкетні дані, місце проживання та реєстрації, місця роботи свідків. Отже, даний ризик не зменшився.
В зв'язку з чим, є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, під важкістю відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню та впливати на потерпілих та свідків, а відтак прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України. Тим самим, ризики, що були враховані при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та строку його попереднього продовження не зменшились.
Наданими слідчим документами кримінального провадження підтверджена необхідність виконання органом досудового розслідування слідчих та процесуальних дій, вказаних у клопотанні. Вказані слідчі дії не могли бути закінчені у встановлений строк досудового розслідування.
В судовому засіданні достеменно встановлена відсутність обставин, які б свідчили про те, що зазначені стороною обвинуваченням ризики зменшились, а також встановлена неможливість завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді р., тобто по 27.05.2020 р.
Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню, а також достатні підтвердження необхідності закінчити досудове розслідування до спливу строку досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що з урахуванням даних про особистість підозрюваного та тяжкості кримінального правопорушення, обставин його вчинення, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною захисту не надано вагомих доказів на спростування доводів прокурора щодо продовження існування ризиків, а тому слідчий суддя вважає, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Однак, згідно з ч. 3 ст. 197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах досудового розслідування.
Строк досудового розслідування цього кримінального провадження постановою Київської місцевої прокуратури № 7 від 27.04.2020 р. продовжений до 3-х місяців, тобто до 06.06.2020, отже, саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання під вартою.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено, що слідчий суддя під час вирішення питання про тримання особи під вартою визначає розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» сума застави визначається з огляду на ступінь вірогідності того, що можлива втрата застави є достатньо стримуючим фактором, щоб утриматись підозрюваним від дій, спрямованих на переховування від суду.
Отже, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК, слідчий суддя вважає за необхідне зменшити ОСОБА_6 , з урахуванням тяжкості вчинення ним кримінального правопорушення, наявності сім'ї, строку досудового розслідування (3 місяці), заставу до розміру 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що, на думку, слідчого судді, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити частково.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Київському слідчому ізоляторі в межах строку досудового розслідування, тобто по 06 червня 2020 р. включно.
Одночасно визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 147 140,0 грн. (сто сорок сім тисяч сто сорок грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самою підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA 128201720355259002001012089, отримувач коштів - ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали суду (назва суду) від (дата ухвали) по справі № , кримінальне провадження №, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка вносить заставу, згідно квитанції від (дата на № квитанції), при внесенні якої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - звільнити.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
В разі звільнення, при внесенні застави, на підставі ч 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 2 (двох) місяців з дня звільнення такі процесуальні обов'язки:
-з'являтися до слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП в м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 або Подільського районного суду м.Києва (залежно від стадії кримінального провадження) за першим викликом на визначений посадовою особою час;
-не відлучатися з Київської області без дозволу слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП в м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 або Подільського районного суду м.Києва (залежно від стадії кримінального провадження);
-повідомляти слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві, прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 або Подільський районний суд м.Києва про зміну свого місця проживання (залежно від стадії кримінального провадження);
-здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд із України.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Подільського районного суду м.Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Строк дії ухвали в частині тримання під вартою - по 06 червня 2020 р. включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1