Номер провадження 2/754/4684/20
Справа № 754/4232/20
27 травня 2020 року м.Київ
Суддя Деснянського районного суду м.Києва Скрипка О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 07.04.2020 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України та позивачу було роз'яснено право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки. Недоліки підлягали усуненню шляхом подання оригіналів платіжних доручень про сплату судового збору.
21.05.2020 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 на виконання вимог вищевказаної ухвали, до якої додано платіжні доручення, не оформлені належним чином.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.26 своєї постанові №10 від 14.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05.04.2011 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви, позивачем на виконання вимог вказаної ухвали в якості підтвердження сплати судового збору було подано платіжні доручення про сплату судового збору, які не містять підпису уповноваженої особи та підтверджуючих відомостей про те, що вказані платіжні доручення є оригіналом, а також не скріплені печаткою банку та не містять відповідних відміток, що в свою чергу не може вважатися належним підтвердженнями сплати судового збору.
Таким чином, станом на 27.05.2020 року позивач виявлені судом недоліки у спосіб, зазначений в ухвалі від 07.04.2020 року, не усунув, вимоги ухвали в повному обсязі не виконав.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки, позивач не усунув недоліки позовної заяви в повному обсязі, то позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
При цьому суд роз'яснює, що згідно ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 185, 353, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема, до Деснянського районного суду м. Києва.
Суддя