2-ві/754/19/20
Справа № 754/815/19
Іменем України
26 травня 2020 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Тетяни Анатоліївни, -
В провадженні судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва», Департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації, Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г., суддя Деснянського районного суду м. Києва Скрипка О.І., суддя Деснянського районного суду м. Києва Лісовська О.В., про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, свідомо нанесеної у тому числі Комунальним некомерційним підприємством Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, у тому числі не сплатою заробітної плати та не виконанням рішення суду щодо негайного поновлення на роботі.
24.05.2020 від позивачки ОСОБА_1 на електронну адресу суду було направлено заяву про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., яку вмотивовано тим, що суддя Зотько Т.А., має особисте неприємне відчуття до позивачки, як до уродженки м.Сніжне Донецької області, з тих підстав що родичі судді особисто приймали участь у вбивстві мирного населення у м.Сніжне, рідний брат керівника Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр Деснянського району м. Києва» ОСОБА_2 особисто знайомий з родиною судді, яка відчуває неприязнь до працівників КДБ СРСР, надавав допомогу в отриманні суддею та її чоловіком житла від РДА, а крім того суддя Зотько Т.А. вдячна родичу голови суду ОСОБА_3 за особисту допомогу у складанні рішень та ухвал, тому розглядаючи протягом 2017 - 2020 років справи за позовами позивачки, суддя ігнорує її права на справедливий суд, а тому позивачка категорично заперечує проти розгляду справи головуючим - суддею Зотько Т.А.
Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частина 3 ст. 40 ЦПК України визначає, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26.05.2020 передано заяву про відвід судді Зотько Т.А. на розгляд іншого судді у порядку, встановлкеному ч.1 ст.33 ЦПК України.
Відповідно до ч.7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Частина 8 ст. 40 ЦПК України передбачає, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд вважав за можливе питання про відвід судді вирішувати за відсутності учасників справи.
Частинами 1-3 статті 36 ЦПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ЦПК України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 ЦПК України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
В рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п.66, зазначено, що згідно з усталеною практикою Євросуду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»), У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
Таким чином, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді у вирішенні справи, заявником не наведені прямо передбачені законом обставини для відводу судді Зотько Т.А., які відповідно до приписів статті 36 ЦПК України виключають участь судді у розгляді справи 754/815/19,а є лише власними припущеннями не аргументованими достатніми доводами.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що заяву про відвід необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Тетяни Анатоліївни - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 26 травня 2020 року.
Суддя В.В. Бабко