Номер провадження 2-др/754/18/20
Справа №754/14395/19
іменем України
25 травня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
судді Саламон О.Б.
з участю секретаря судового засідання Крутікової-Вільховченко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі №754/14395/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей, -
05.05.2020 сторона позивача звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей, в якій посилалась на те, що при ухваленні судом рішення від 09.04.2020 не вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
Вивчивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Як роз'яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.270 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей, в якому просила окрім іншого судові витрати покласти на відповідача.
При цьому, до позову було долучено орієнтовний розрахунок судових витрат.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09.04.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.
При цьому судом не вирішено питання про судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу, у зв'язку з чим є необхідність в ухваленні додаткового рішення по справі.
У відповідності до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Враховуючи задоволення вимог позову в повному обсязі, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу.
В поданій до суду заяві про ухвалення додаткового рішення по справі, позивач просить стягнути з відповідачу витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн., які, у відповідності до акту надання-приймання послуг, договору про надання правової допомоги та додатку до цього договору складаються з: вивчення матеріалів справи - 500 грн., написання позовної заяви, її формування та подання до суду - 2500 грн., представництво в судовому засіданні 1 000 грн.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат стороною позивача надано договір про надання правової допомоги від 06.09.2019, додаток до цього договору від 06.09.2019, акт надання-приймання послуг, меморіальний ордер від 12.09.2019.
Стороною відповідача не надано до суду належних та допустимих доказів на спростування поданих позивачем доказів та розміру витрат на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого стороною позивача розміру витрат на правничу допомогу, у зв'язку з чим до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
Керуючись ст. 264, 270 ЦПК України, ст. 113 СК України, суд, -
Вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Третя особа - Орган опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації - пр - т Маяковського, 21Г.
Повний текст рішення складено 25.05.2020.
Суддя