2/754/3838/20
Справа № 754/763/20
Іменем України
22 травня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді - Панченко О.М.
за участю:
секретаря судових засідань - Чехун Ю.В.
представників позивача - адвоката Желіховської Р.М.
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання заповіту частково недійсним, поділ спадщини та визнання права власності на спадщину, -
21.01.2020 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту частково недійсним, поділ спадщини та визнання права власності на спадщину.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2020 року головуючим суддею по даній цивільній справі визначено суддю Панченко О.М. (а.с. 33).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24.01.2020 року було відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі (а.с. 35, 36).
27.02.2020 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшла апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 24.01.2020 року (а.с. 56-68).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05.03.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 24.01.2020 року повернуто апелянту (а.с. 71).
10.03.2020 року до Деснянського районного суду м. Києва повернулися матеріали цивільної справи № 754/763/20, після розгляду апеляційної скарги відповідача по справі, з Київського апеляційного суду (а.с. 73).
21.05.2020 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву, а також заява про передачу матеріалів даної справи на розгляд до належного суду - Вишгородського районного суду Київської області. В обґрунтування даної заяви відповідач посилається на те, що матеріали справи не містять відомостей про перебування на території Деснянського району м. Києва майна, яке є предметом спадкування. До складу спадщини входить нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Інше майно, яке зазначає позивач - квартира АДРЕСА_2 не є спадковим майном та перебуває у його власності. А тому відповідач вважає, що позивач звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з даним позовом з порушенням правил підсудності та норм процесуального права, без урахування фактичних обставин справи, з необґрунтованим та штучним об'єднанням позовних вимог з метою зміни підсудності справи. Враховуючи викладене, просить суд направити дану справу до належного суду, для розгляду.
В підготовчому засіданні, що відбулось 22.05.2020 року о 15 годині 30 хвилин представник позивача - адвокат Желіховська Р.М. не заперечувала щодо заяви відповідача про направлення матеріалів даної справи за підсудністю.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче зсідання не з'явився.
Представник третьої особи в підготовче засідання не з'явився, в матеріалах справи містяться письмові пояснення від останнього, з проханням про слухання справи за відсутності представника (а.с. 49-53).
Суд, оглянувши матеріали справи, вивчивши заяву відповідача, приходить до наступного висновку.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо усунення перешкод в користуванні майном, права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , остання просить суд визнати частково недійсним заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ромасенко Н.Ф. на житловий будинок АДРЕСА_1 ; визнати за нею право на обов'язкову (1/4 частину) у спадщині, на вказане майно. А також, позивачем висуваються позовні вимоги щодо поділу спадкового майна: квартири АДРЕСА_2 та визнання за нею право власності на дане майно.
Як наголошує відповідач в своїй заяві, до складу спадщини входить лише майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 щодо якої позивач також висуває позовні вимоги, перебуває у його приватній власності та до об'єктів спадкування не входить.
Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 14.11.2001 року № 1276-С/КІ (серія КВ № 62952) вбачається, що об'єкт нерухомого майна - квартира АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_2 (відповідачу по справі) (а.с. 60).
Відповідно до довідки на нерухоме майно № 687 від 26.06.2019 року, виданої Комунальним підприємством «Вишгородське бюро технічної інвентаризації», нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано на праві власності за померлим ОСОБА_3 (а.с. 22).
З постанови державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Романенко О.М. від 04.11.2019 року вбачається, що померлим ОСОБА_4 було залишено заповіт на ім'я ОСОБА_2 , на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 26).
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що дана позовна заява повинна бути передана для розгляду до Вишгородського районного суду Київської області, за місцезнаходженням майна, яке входить до складу спадщини, за правилами виключної підсудності, як це передбачено нормами ст. 30 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 ст. 31 ЦПК України встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 30, 31 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання заповіту частково недійсним, поділ спадщини та визнання права власності на спадщину, - передати для розгляду за територіальною юрисдикцією до Вишгородського районного суду Київської області.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали суду виготовлено 27.05.2020 року.
Суддя: О.М. Панченко