ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3035/20
провадження № 2/753/4640/20
"18" травня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участі секретаря судового засідання - Долі М.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтований тим, що з 07.02.2015 сторони перебувають у шлюбі, від якого вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя в них не склалося, оскільки зникло взаєморозуміння і взаємоповага, вони мають діаметрально протилежні погляди на шлюб та сімейні цінності, вже тривалий час вони живуть окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім'я припинила своє існування, спільне господарство ними разом не ведеться приблизно з листопада 2019 року, а окремо проживають вони з лютого 2020 року. Примирення та збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам та інтересам дитини (а.с. 2-3).
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26.02.2020 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи (а.с. 16).
У призначене судове засідання позивач не прибула, проте подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх замовлення.
Суд розглянув справу за відсутністю сторін за наявними у суду матеріалів, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, оскільки від обох учасників справи надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, та заяви сторін, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З позовної заяви та заяви відповідача про визнання позову вбачається, що спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не склалося, оскільки вони мають діаметрально протилежні погляди на шлюб та сімейні цінності, внаслідок чого в них зникло взаєморозуміння і взаємоповага, спільне господарство ними разом не ведеться приблизно з листопада 2019 року, а окремо вони проживають з лютого 2020 року, а отже фактично шлюб припинив своє існування, та його збереження суперечить інтересам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Правовими підставами для задоволення позову є відповідні положення сімейного законодавства.
Так, відповідно до положень частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За приписом частини 2 статті 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже враховуючи, що відповідач визнав позов і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, наявні підстави для задоволення позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись статтями 206, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 07 лютого 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 182 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Заставенко М.О.