Справа № 752/5930/20
Провадження № 1-кс/752/2759/20
03 квітня 2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в відкритому судовому засіданні подане в рамках кримінального провадження №12020100000000265 від 16.03.2020, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3, ст. 229 КК України, клопотання слідчого слідчого управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, -
27.03.2020 року до слідчого судді надійшло клопотання слідчого слідчого управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , в якому просить накласти арешт на майно виявлене в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що 16.03.2020 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100000000265 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3, ст. 187 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Слідчий для розгляду клопотання про арешт майна до слідчого судді не з'явився, клопотання про розгляд справи без його участі слідчому судді не надходило.
Неявка без поважних причин сторони кримінального провадження, якою подане клопотання про арешт майна свідчить про те, що ця сторона подане клопотання не підтримує, тобто не довела зазначені обставини у клопотанні.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ч.2 ст.171КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Так, у клопотанні зазначено, що з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а також запобігання можливості знищення або відчуження майна виникла необхідність у накладенні арешту.
Разом з тим, до у клопотанні не зазначено чи подано цивільний позов у даному кримінальному провадженні та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, чимпорушено вимоги ч.2 ст.171КПК України.
У відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, клопотання підлягає поверненню прокурору у відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання подане в рамках кримінального провадження №12020100000000265 від 16.03.2020, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3, ст. 229 КК України, слідчим слідчого управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна - повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1